Поява російських прапорів у Лимані та Костянтинівці не має однакового значення, хоча зовні ситуації можуть здаватися схожими. Військові наголошують, що ці два міста не можна порівнювати напряму.
Детальний розбір оприлюднив військовий з позивним “Мучной” у своєму Telegram-каналі. За його словами, на Костянтинівському напрямку ворожі прапори в більшості випадків свідчать про фактичне закріплення та контроль над певною ділянкою. На цьому напрямку російські війська ведуть атаки з боку Ступочок, Плещіївки та Берестка, ховаються в промзоні та намагаються знайти проломи в обороні.
У Лимані ситуація інша. Там подібні демонстрації часто мають радше медійний характер і використовуються для звітності, щоб показати більші успіхи, ніж є насправді. Наразі ворог діє в місті обережно: невеликі групи просуваються вперед, перевіряють окремі ділянки, шукають слабкі місця в обороні та намагаються створити враження присутності. Водночас вони уникають прямого виходу на українські позиції, які залишаються як у самому місті, так і на околицях. Саме тому кожен випадок появи прапора не слід трактувати як повний контроль над місцевістю.
Як зазначив “Мучной”, ситуація у Лимані залишається контрольованою, однак недооцінювати її не можна. Армія РФ продовжує штурми на цьому напрямку, оскільки вважає його пріоритетним для просування на Краматорськ та Слов’янськ. Фахівці називають лиманський напрямок “ключем від Слов’янсько-Краматорської агломерації”.
Окупанти не застосовують масованих механізованих штурмів, але активно наступають малими піхотними групами. На Лиманському напрямку противник не припиняє спроб інфільтрації у східну частину міста та зосереджується на мікрорайоні Центральний. Через “зеленку” росіяни намагаються просочитися до околиць, однак українські військові за допомогою дронів фіксують їхнє пересування ще на підходах.
На думку військового “Мучного”, саме середина літа дасть змогу побачити реальну картину та справжні наміри ворога на цій ділянці. Поки що нинішня активність більше схожа на підготовчий етап і демонстрацію для очей, а не на повноцінний початок великої операції. Це, однак, не означає, що загрозу можна ігнорувати: уже зараз потрібно враховувати можливе ускладнення ситуації та готуватися до нього.
Окупанти перекидають сили на лиманський напрямок і ведуть наступ одночасно у трьох секторах — у бік Осколу, Лимана та Серебрянського лісу. Ці дії синхронізовані з ворожими спробами прориву в районах Сіверська, Часового Яру та Торецька. Головна ціль Росії — захоплення Краматорсько-Слов’янської агломерації, тому активність на суміжних ділянках лише зростатиме. Саме через це про загрозу оточення Лимана попереджали ще раніше.
Російські війська, ймовірно, вже розпочали очікуваний весняно-літній наступ 2026 року проти українського “поясу фортець” на Донеччині. Основний тиск зосереджено саме на Лиманському напрямку, який відкриває шлях до Слов’янська і Краматорська. Аналітики ISW вважають, що навіть за умов активізації наступу росіяни навряд чи зможуть захопити весь “фортечний пояс” у 2026 році, а саме просування супроводжуватиметься значними втратами.
