Верховний Суд зобов’язав Пенсійний фонд поновити колишній чиновниці виплату пенсії в повному обсязі після того, як її розмір скоротили більш ніж удвічі через нову урядову постанову. Суд касаційної інстанції підтвердив, що зміна нормативного регулювання не може бути підставою для перегляду вже призначених виплат. Це рішення є остаточним і не підлягає оскарженню.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу №580/1829/25. Позивачка, колишня заступниця начальника управління статистики у Черкаській області, з лютого 2024 року отримувала пенсію держслужбовця у розмірі 16 402,26 грн. Після ухвалення Кабінетом Міністрів у липні 2024 року постанови №823, якою внесли зміни до порядку призначення пенсій, Пенсійний фонд перерахував виплату до 7 670 грн. Оскільки ця сума виявилася меншою за звичайну пенсію за загальним законодавством, з грудня 2024 року жінку перевели на пенсію за віком у системі загальнообов’язкового державного страхування — 8 192,87 грн.
Пенсіонерка звернулася до Пенсійного фонду з вимогою поновити виплату у первинному розмірі, але отримала відмову. У фонді заявили, що довідки про зарплату, подані під час призначення пенсії, не відповідають вимогам нової постанови. Черкаський окружний адміністративний суд і Шостий апеляційний адміністративний суд стали на бік Пенсійного фонду, однак Верховний Суд скасував ці рішення.
Суддя-доповідач Кравчук В.М. зазначив, що на час призначення пенсії всі подані документи повністю відповідали чинному законодавству, а Пенсійний фонд прийняв їх без будь-яких зауважень. Суд також встановив, що постанова №823 прямо передбачає: нові форми довідок про заробітну плату застосовуються лише для первинного призначення пенсій, а не для перегляду вже встановлених виплат. Попри це, фонд проігнорував цю норму та помилково розцінив звернення про поновлення виплати як заяву про перерахунок на підставі нових документів.
Верховний Суд підкреслив, що стаття 58 Конституції України не допускає зворотної дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, крім випадків пом’якшення або скасування відповідальності. Крім того, стаття 22 Конституції забороняє звужувати зміст і обсяг уже існуючих прав і свобод під час ухвалення нових законів. Саме таким звуженням суд визнав зменшення пенсії з 16 402 грн до 7 670 грн на підставі урядової постанови.
Окремо суд застосував статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини. Право на пенсію охоплюється захистом майнових прав, а позивачка мала обґрунтовані законні очікування щодо стабільності цієї виплати. На думку суду, втручання Пенсійного фонду шляхом одностороннього зменшення пенсії лише через зміну підзаконного регулювання не відповідає критеріям правомірного втручання у майнові права особи.
За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив позов. Суд визнав протиправним і скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 6 лютого 2025 року про відмову. Також Головне управління Пенсійного фонду у Черкаській області зобов’язали з 1 грудня 2024 року нарахувати та виплатити пенсію у розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідках від 5 лютого 2024 року, тобто у первинно визначеному розмірі з урахуванням раніше виплачених сум.
Ця справа стосується широкої категорії пенсіонерів-держслужбовців, чиї пенсії Пенсійний фонд переглянув після набрання чинності постановою Кабміну №823 у липні 2024 року. Постанова застосовується з 1 січня 2024 року, тобто має зворотну дію, і саме це Верховний Суд визнав порушенням Конституції. Тим, кому пенсію призначили до набрання чинності цією постановою, її оформлювали на підставі документів, що відповідали тодішнім вимогам.
Остаточність рішення означає формування обов’язкової правової позиції: Пенсійний фонд не має права зменшувати вже призначену пенсію держслужбовця лише через новий підзаконний акт. Якщо після набрання чинності постановою №823 людині зменшили пенсію, вона може звернутися до фонду з вимогою поновити виплату у первинному розмірі, а в разі відмови — до суду.
Пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% заробітної плати. Для тих, хто на момент звернення вже не перебуває на держслужбі, її визначають виходячи із заробітної плати держслужбовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи. Право на таку пенсію зберігається за особами, які станом на 1 травня 2016 року мали щонайменше 10 або 20 років стажу на відповідних посадах. Умови призначення та розміри таких виплат нерідко стають предметом спорів між пенсіонерами та Пенсійним фондом.
Верховний суд уже неодноразово розглядав спори між пенсіонерами та ПФУ. Зокрема, нещодавно суд частково задовольнив скаргу фонду у справі щодо індексації пенсії військового пенсіонера: пенсіонер отримував виплату з 2005 року, однак фонд припинив надбавки, і суд розмежував два роки та дійшов різних висновків щодо кожного. Це свідчить про те, що суди ретельно аналізують кожну ситуацію та не допускають огульних відмов у виплатах без належних підстав.
