Правління Національного банку України ухвалило зміни до правил готівкового обігу та касової роботи. Раніше небанківські платіжні термінали вже застосовували нову ідентифікацію платників, а тепер ці вимоги закріпили постановою. Документ почне діяти 26 червня 2026 року одночасно з введенням у дію закону про розвиток фінансової інклюзії. Нововведення поширюються як на всі платіжні термінали самообслуговування, так і на новий тип установ — банки фінансової інклюзії.
Постанова Правління НБУ №67 від 16 червня 2026 року змінює два нормативні акти. Як зазначено на сайті Національного банку України, йдеться про Інструкцію про порядок організації касової роботи (№103 від 2018 року) та Правила визначення платіжних ознак банкнот (№134 від 2018 року). Контроль за виконанням постанови покладено на заступника Голови НБУ Олексія Шабана.
Головна зміна для платіжних терміналів самообслуговування (ПТКС) стосується ідентифікації платника. Тепер під час внесення готівки через ПТКС, незалежно від суми переказу, надавач платіжних послуг або його комерційний агент зобов’язаний виконати визначені вимоги.
Детальнішими стали і вимоги до квитанцій терміналів. Відтепер документ має містити 14 обов’язкових реквізитів, зокрема найменування платника, отримувача, надавача платіжних послуг, суму комісії, код авторизації та повний номер телефону платника, якщо підтвердження здійснюється через ПТКС.
Окремо постанова уточнює, що надавачі платіжних послуг, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку та еквайринг, можуть приймати готівку за комунальні послуги відповідно до переліку статті 5 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, а також за послуги мобільних операторів з подальшим агрегованим переказом. При цьому оплата комунальних послуг, транспортних квитків і поповнення проїзних карток не потребує SMS-підтвердження.
Другий блок змін стосується банків фінансової інклюзії (БФІ), які почнуть працювати з 26 червня 2026 року. На них у межах обмеженої банківської ліцензії поширюються всі вимоги Інструкції щодо касових операцій та оформлення касових документів. Банк фінансової інклюзії повинен надавати платіжні послуги лише в рамках такої ліцензії та оформлювати касові документи відповідно до розділу VI Інструкції. Такі самі вимоги застосовуються і до комерційних агентів БФІ.
Закон про БФІ розробили на виконання меморандуму з МВФ. За оцінками Світового банку, у 2021 році рівень фінансової інклюзії в Україні становив лише 84%, що на 11 в. п. менше за цільовий показник 95%. Повномасштабне вторгнення посилило проблему доступу до фінансових послуг через скорочення мережі банківських відділень і банкоматів.
Як заявив Голова НБУ Андрій Пишний:
Обмежена банківська ліцензія дає змогу великим роздрібним та поштовим компаніям, які мають компетенцію обслуговування великої кількості клієнтів та відділень, створити окрему юридичну особу – банк фінансової інклюзії, – щоб використовуючи наявну інфраструктуру, надавати фінансові послуги населенню та дрібному бізнесу. Про намір отримати обмежену банківську ліцензію вже повідомляли “Укрпошта” і NovaPay.
У регуляторі вважають, що термінали самообслуговування стали одним із джерел потрапляння “чорної” готівки до банківської системи. Нацбанк підозрює, що термінали EasyPay та City24 використовувалися як канал легалізації сумнівних коштів, а матеріали перевірок уже передано до правоохоронних органів. За порушення спеціальних вимог НБУ зможе накласти на банк штраф до 1% його зареєстрованого статутного капіталу.
У травні 2026 року Нацбанк оштрафував мережі терміналів EasyPay та City24 на 135 млн грн кожну через порушення вимог фінансового моніторингу та підозру в легалізації сумнівних готівкових потоків. Після сплати штрафів компанії продовжать роботу. Закон про БФІ розробили на виконання меморандуму з МВФ, згідно з яким регулятор мав підготувати комплексні законодавчі зміни для розв’язання проблем фінансової інклюзії з використанням наявної інфраструктури.
Поповнення карток через термінали стає іменним: відправник коштів проходитиме обов’язкову авторизацію, а готівкові перекази перебуватимуть під посиленим контролем. Під нагляд потрапляють навіть незначні суми, а використання карток, оформлених на чужі документи, обмежується. Ці кроки пояснюють боротьбою з тіньовими доходами та протидією відмиванню грошей.
