Росія системно завдає ударів по вразливих місцях української логістики — портах Одеси та ключових залізничних вузлах. Атаки на портову інфраструктуру Одещини дедалі частіше призводять до загибелі одеситів і відпочивальників, а також до руйнування цивільних суден. Мета Росії — паралізувати експорт зерна до збиральної кампанії та зробити всю логістику значно дорожчою.
За оцінками аналітиків, від того, чи спрацює ця стратегія, залежатимуть і позиції сторін на можливих переговорах восени. Аналітик Ігар Тишкевич описав паралельний удар росіян по двох артеріях — морській і залізничній.
Як зазначає Тишкевич, порти Одеси нині є єдиними, що повноцінно працюють. Росія прагне вивести їх із ладу до середини липня, коли стартує масовий вивіз зерна нового врожаю. Якщо флот не зможе виходити в море, Україні доведеться переорієнтовуватися на залізницю, яка вже перевантажена.
«Для РФ вкрай важливо руйнування портової інфраструктури, оскільки це призведе до уповільнення темпів експорту, що позбавляє Україну та доходів від зовнішньої торгівлі, також суттєво обмежує можливості імпорту, у тому числі товарів подвійного призначення та сировини для військово-промислового комплексу», — заявив аналітик Ігар Тишкевич.
Навіть без прямого знищення інфраструктури постійні удари підвищують вартість логістики: зростають страхові ставки, а судновласники вагаються. Це створює для Києва окремий економічний тиск незалежно від масштабу фізичних руйнувань.
Водночас Росія змістила увагу й на північ. Коростень у Житомирській області є одним із шести ключових залізничних вузлів України. Через нього проходять склади з Європи і назад. Протягом останніх тижнів туди щодня прилітають дрони, які цілеспрямовано б’ють по локомотивному господарству. Через це вузол уже працює не на повну потужність, а завдані збитки накопичуються.
Тишкевич пояснює, що на кордоні з Білоруссю перебуває дрон-ретранслятор, який підтримує зв’язок для ударних безпілотників. Крім того, розвідувальні дрони безперервно ведуть моніторинг і коригують удари. Білоруська мережа стільникового зв’язку без роумінгу з Росією дає змогу керувати дронами з модемами на SIM-картах просто з прикордонної смуги. Саме тому питання веж мобільного зв’язку поблизу українсько-білоруського кордону набуло для Зеленського принципового значення.
Якщо Росії вдасться вивести з ладу щонайменше три з шести ключових вузлів, залізнична система фактично розпадеться на ізольовані сегменти. У такому разі весь товарообіг переміститься на автомобільні дороги, які не розраховані на такі обсяги, а їхня якість не відповідає такому навантаженню.
Тишкевич наголошує, що стан транспортної системи прямо вплине на позицію України в разі можливих переговорів. На його думку, розмови про заморозку конфлікту можуть початися ближче до осені. Чим слабша логістика, тим слабші аргументи за столом переговорів. Саме тому постачання засобів ППО стало ключовою темою переговорів Зеленського з партнерами: потрібен захист не лише від балістики, а й від масових роїв дронів та крилатих ракет, які коригуються з повітря.
Україна вже вживає заходів у відповідь: посилює ППО навколо Одеси та завдає ударів по Криму як плацдарму запуску ракет. Коростень також має отримати посилення протиповітряного захисту. Водночас збитки вже є реальними, а темпи відновлення поступаються темпам руйнувань.
Росія атакує залізничну мережу України не перший рік. Після одного з таких ударів поїзди тижнями ходили в обхід Коростеня, оскільки станція не пропускала рухомий склад. Тоді Укрзалізниця спрямовувала потяги тимчасовими альтернативними маршрутами.
За попередній рік залізничні об’єкти України зазнали близько 800 атак. Постійні удари суттєво ускладнюють роботу і без того перевантаженої мережі. У 2026 році інтенсивність обстрілів портової інфраструктури Одеси та Чорноморська зросла: ворог застосовує масовані удари та збільшує кількість безпілотників. Зокрема, росіяни атакували портову інфраструктуру Одещини та цивільне судно, пошкодивши енергетичний об’єкт на вантажному терміналі.
Попри зміцнення оборони портів і залізниці, стан Укрзалізниці під ударами РФ залишається критичним. Рухомий склад зношений майже на 90%, а фінансування галузі хронічно недостатнє.
