Європейський Союз готує зміни до умов тимчасового захисту для українців, і вони можуть торкнутися чоловіків призовного віку. Від початку повномасштабного вторгнення за кордоном перебувають понад 5,7 мільйона українців, тому питання їхнього правового статусу стає дедалі гострішим. Перший етап обговорень у ЄС запланований на липень, а якщо домовленості досягти не вдасться, розгляд перенесуть на вересень.
Українці нині входять до топ-10 націй, які найчастіше шукають притулку в Європі. Лише торік майже 684 тисячі громадян України отримали тимчасовий захист у ЄС. За даними Центру громадського моніторингу та контролю, Україна посідає сьоме місце за кількістю прохачів притулку в країнах Євросоюзу. Найбільше українців прийняли Німеччина — 1,2 мільйона осіб — та Польща — 969 тисяч. Серед лідерів також Бельгія, Італія та Франція.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив на особливому значенні для України Всесвітнього дня біженців, який відзначають наприкінці червня.
Окремо звертають увагу на зв’язок між рівнем соціальної допомоги та працевлаштуванням біженців. Дослідження Інституту національної стійкості та безпеки показало, що в країнах із вищими виплатами офіційна зайнятість серед українців нижча. У Бельгії середня виплата становить 1314 євро на місяць, у Німеччині — 563 євро.
У Польщі, де допомога становить близько 30 євро, рівень безробіття серед біженців нижчий. Водночас автори дослідження застерігають, що причина може полягати не в небажанні працювати, а в реальних перешкодах: незнанні мови, складних процедурах підтвердження кваліфікації та високих вимогах ринку праці. Також дослідники підкреслюють, що наступні 3-5 років будуть критичними для збереження національної ідентичності, передусім через шкільну інтеграцію дітей.
Тимчасовий захист для українців у ЄС чинний до весни 2027 року. Єврокомісія розглядає можливість його продовження, однак самі умови можуть істотно змінитися. Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер заявив, що ідея вивести чоловіків мобілізаційного віку з-під дії директиви про тимчасовий захист надійшла, зокрема, від самої України. Один із варіантів передбачає виключення чоловіків віком від 23 до 60 років, тобто тих, хто має призовний вік. За словами Бруннера, саме цього від ЄС хочуть отримати українці.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала обмежити в’їзд українських біженців до Євросоюзу, насамперед ускладнивши його для чоловіків призовного віку. Про це стало відомо з її листа до глав держав і урядів ЄС, написаного перед самітом Євросоюзу у Брюсселі. Водночас усі можливі обмеження стосуються лише майбутніх хвиль біженців і жодним чином не вплинуть на тих, хто вже легально перебуває в Європі.
На засіданні Ради ЄС у Люксембурзі країни погодилися з необхідністю продовжити тимчасовий захист для українців після березня 2027 року. Одне з ключових питань полягає в тому, чи відмовлятимуть у захисті чоловікам віком від 23 до 60 років. Таку пропозицію вже висували деякі члени ЄС, зокрема Німеччина і Польща, де перебуває найбільше українців.
Питання статусу українських чоловіків за кордоном загострилося ще на початку червня. Лише через вік чоловіків мобілізаційного віку не можуть депортувати з країн ЄС, так само як і громадянство не є підставою для депортації. Саме тому в Брюсселі наразі розглядають як єдиний юридичний інструмент обмеження прийому нових біженців шляхом зміни директиви. Остаточне рішення щодо нового підходу ЄС до українських біженців очікують уже цього літа.
В Інституті національної стійкості та безпеки також попереджають, що українці за кордоном є не лише невикористаним стратегічним капіталом для держави, а й мішенню для російської пропаганди та дезінформації. Чим довше люди залишаються за межами України, тим складніше зберігати їхній зв’язок із державою. Після березня 2027 року нові правила перебування українців у Євросоюзі визначатиме пропозиція, яку нині готує Єврокомісія, і саме від цього рішення значною мірою залежатиме доля мільйонів людей.
Після цього Рада ЄС ухвалить рішення на основі цієї пропозиції, підтвердила речниця Єврокомісії Елетра ді Масса. У Єврокомісії також наголосили, що підтримка України залишається непохитною і що будь-яка нова пропозиція буде на підтримку України та українців.
Наприкінці 2025 року статус тимчасового захисту мали 4,35 мільйона українців. Після завершення дії директиви країни-члени переводитимуть українців на національні дозволи на проживання, і цей процес уже почався. Юридичних підстав для депортації українських чоловіків із ЄС через призовний вік немає, однак питання їхнього статусу за кордоном стає дедалі гострішим.
