30 жовтня в Монреалі завершився дводенний саміт, за результатами якого уряд Канади та керівництво Європейського Союзу офіційно заснували нову міжнародну ініціативу під назвою «Альянс заради майбутнього». Це об’єднання створене як відкрита платформа для приєднання інших зацікавлених держав. Під час спільної пресконференції очільник канадського уряду Марк Карні та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомили про приєднання Канади до європейського кредитного пакету допомоги Україні на суму 90 мільярдів євро. Окрім того, сторони домовилися про розширення ринкової інтеграції на десятки мільярдів доларів, пом’якшення бар’єрів у торгівлі та туризмі, а також відкриття нових перспектив у сфері освіти для жителів обох регіонів.
Згідно з публікацією в Guardian, Марк Карні охарактеризував це партнерство як максимально можливий формат взаємодії між Канадою та європейською спільнотою з 27 країн, зазначивши його здатність гарантувати безпрецедентну стабільність і нові горизонти розвитку. На тлі торговельного протистояння зі Сполученими Штатами канадський прем’єр активно займається пошуком альтернативних геополітичних союзників. Занепокоєння Оттави викликає надмірна прихильність до американського бізнесу, особливо у військово-оборонному секторі. Зокрема, у середині минулого місяця обмеження швидкості систем Starlink та Starshield над Україною, запроваджені Ілоном Маском, суттєво ускладнили українські оборонні та бойові операції. Карні неодноразово наголошував на ризиках критичної залежності національних військових технологій від суб’єктів чи компаній з протилежними пріоритетами.
Як наочну ілюстрацію курсу на зниження технологічної залежності від американських транснаціональних корпорацій було наведено об’єднання канадського розробника штучного інтелекту Cohere Inc та німецького підприємства Aleph Alpha GmbH. Головні офіси нової структури функціонуватимуть паралельно у Берліні та Торонто, тоді як державний бюджет Канади вже інвестував у частку Cohere суму, що сягає 1,6 мільярда канадських доларів. Додатково Оттава і Брюссель уклали домовленість про інтеграцію Канади до європейської суперкомп’ютерної інфраструктури, що надасть місцевим спеціалістам доступ до потужностей ЄС для тренування ШІ-моделей. Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що використання торговельних відносин як важеля політичного тиску неминуче б’є по кишенях звичайних родин — від цін у магазинах до вартості автомобілів.
Під час зустрічі лідери також обговорили перспективу надання Канаді статусу «асоційованого члена» ЄС, хоча остаточне рішення щодо цього формату перенесли на саміт 2027 року. Голова Єврокомісії, яка вперше озвучила цю ідею, охарактеризувала її як досі незвіданий напрям, що потребує спільної рішучості, довіри та винахідливості. Проти первинного варіанту формулювання рішуче виступали окремі держави Євросоюзу, зокрема Німеччина, висловлюючи занепокоєння можливою плутаниною для кандидатів на повноцінне членство. Раніше планувалося закріпити статус «асоційованого члена», проте напередодні саміту в Монреалі європейські країни вирішили пом’якшити його до терміна «дедалі тісніша асоціація», проти чого виступала коаліція на чолі з Німеччиною, Францією та Грецією.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта охарактеризував Канаду як найбільш наближену до європейських стандартів неєвропейську державу, підкресливши єдність цінностей попри географічну віддаленість. Водночас сам захід спровокував політичну напругу в провінції Квебек, де нещодавно сформувався сепаратистський уряд меншості на чолі з представниками «Квебецької партії». Керівник уряду Квебеку Поль Сен-П’єр Пламондон бойкотував подію після того, як федеральна влада відмовила йому у можливості виступити з офіційною промовою на саміті.
