Передача понад 8,3 млн USDT хакерів на криптогаманець АРМА стала першим таким прецедентом в Україні та одночасно показала суттєві прогалини в законодавстві щодо цифрових активів. Ця криптовалюта належала учаснику міжнародного хакерського угруповання, яке атакувало компанії та громадян у Європі і США. Загальна сума арештованих активів у межах справи перевищує 11,1 млн доларів. Йдеться про нерухомість, автомобілі, готівку та цифрові активи. Розслідування проводили Державне бюро розслідувань разом із Національною поліцією та правоохоронними органами США.
Юридичні наслідки цього кейсу проаналізував Данило Віннік, юрист міжнародного корпоративного права та фінтех ЮК “Приходько та партнери”. Він наголосив, що передача криптовалюти в управління АРМА не означає конфіскацію. Держава не набуває автоматичного права власності на ці кошти і не може вільно спрямовувати їх до бюджету. Ідеться про арештовані активи, які передані на підставі судового рішення. Подальше рішення щодо них залежить від вироку суду та можливої спеціальної конфіскації.
За словами Вінніка, головна юридична складність у роботі з криптоактивами полягає в тому, що звичні механізми арешту майна тут діють лише частково. Якщо квартиру можна внести до реєстру, а банківський рахунок заблокувати, то у випадку з криптовалютою ключовим є фактичний контроль над приватним ключем, seed-фразою або біржовим акаунтом. Якщо такого технічного контролю немає, юридичний арешт може залишитися лише “паперовим рішенням”.
Юрист виокремив чотири ключові проблеми, які порушує цей прецедент. Водночас Данило Віннік вказує на шість блоків, які варто закріпити в законодавстві, щоб уникнути ситуації, коли кожен новий кейс стає “частково експериментом”.
На думку Вінніка, цей випадок став початком формування практики digital asset recovery в Україні. Щоб він не залишився одиничною подією, потрібне системне оновлення законодавства. Це стосується арешту криптовалюти, її безпечного зберігання, оцінки, управління, можливої конфіскації та повернення потерпілим або державі після остаточного рішення суду.
До моменту передачі коштів фахівці АРМА тривалий час опрацьовували правові механізми управління віртуальними активами. Вони аналізували досвід європейського законодавства та шукали рішення в межах чинних українських норм. Після конвертації криптоактивів у фіатні кошти ДБР планує спрямувати їх на придбання військових облігацій.
АРМА ініціює міжвідомчий діалог, щоб напрацювати практичні рішення, і очікує на подальші кроки законодавців для комплексного врегулювання обігу та управління віртуальними активами в Україні.
Передача криптоактивів в управління АРМА не є поодинокою для кримінальних проваджень. Минулого року суд передав агентству криптоактиви громадянина України на суму 123 мільйони доларів. Той випадок також супроводжувався дискусією через відсутність чіткого механізму договірного управління такими активами в АРМА на тлі незавершеності профільного законодавства.
Паралельно з кримінальними провадженнями в Україні триває спроба врегулювати крипторинок на законодавчому рівні. Нацкомісія з цінних паперів, Мінцифри та НБУ вже тривалий час готують оновлене законодавство щодо регулювання ринку віртуальних активів. Закон “Про віртуальні активи” був підписаний ще у 2022 році, однак досі не набрав чинності, оскільки для цього необхідні відповідні зміни до Податкового кодексу.