Естонія, Латвія та Литва знову посилили тиск на Брюссель, вимагаючи нарешті запровадити повну заборону на імпорт російської нафти. Причиною нового звернення стало те, що найгірші прогнози щодо енергетичної кризи через бойові дії на Близькому Сході не справдилися. У зв’язку з цим балтійські країни закликали пришвидшити реалізацію відкладених планів щодо нафтового ембарго. Про це повідомляє Financial Times.
Як зазначається, під час зустрічі міністрів енергетики країн ЄС 26 червня Естонія, Латвія та Литва закликали винести на розгляд пропозицію про поступове припинення імпорту російської нафти.
Балтійські країни наголосили, що енергетичний експорт Москви безпосередньо фінансує її війну проти України. Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен не коментував ці зауваження під час закритої зустрічі, однак Єврокомісія пообіцяла винести відповідну пропозицію на розгляд.
“Ми маємо визнати, що якщо буде досягнуто угоди, знадобиться кілька місяців, щоб повернутися до нормального стану для нафти, і кілька років для газу”, — сказав Йоргенсен уже після зустрічі.
За оцінками Єврокомісії, імпорт нафти з Росії у 2025 році становив 2% від загального обсягу постачання проти 27% на початку 2022 року, однак це все ще дорівнювало 9,7 мільйона тонн сирої нафти. Попри незначну частку, питання не знімається з порядку денного. Брюссель прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві, яке залишатиметься чинним навіть у разі, якщо майбутня мирна угода щодо України призведе до скасування санкцій ЄС.
Ситуація триває роками. Від моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року ЄС запровадив низку заходів, щоб позбутися залежності від російських енергоносіїв. Водночас повного розриву так і не сталося. Попри санкції Росія продовжує продавати нафту, газ і пов’язані продукти, які залишаються основним джерелом доходу держбюджету — до 50% надходжень.
Лише у 2024 році країни Євросоюзу придбали в Росії нафти й газу на 21,9 мільярда євро, і це відбувалося навіть на третій рік війни. Водночас розмір допомоги Україні становив 18,7 млрд євро. Це означає, що Москва отримала від ЄС більше за паливо, ніж Київ — на оборону від самого ж ЄС. Саме це стало одним із головних аргументів балтійських країн на користь прискорення ембарго.
Тим часом на тлі деескалації з Іраном адміністрація президента США Дональда Трампа відновила повноцінні санкції проти російської нафти. Наданий Кремлю тимчасовий виняток із обмежень продовжений не був. Пом’якшення санкцій проти нафти РФ тривало кілька місяців і викликало гостру критику як у Сполучених Штатах, так і в Україні.
Ще раніше під час саміту “Великої сімки” Трамп заявляв, що Сполучені Штати розглядають можливість повернення до суворого санкційного режиму проти російської нафтової галузі. За його словами, раніше Вашингтон послабив обмеження через ризики для глобального постачання нафти. Тепер, коли ситуація на ринку стабілізувалася, США можуть діяти жорсткіше.
