Уряд Великої Британії готує нові правила для людей, які отримали статус біженця у Сполученому Королівстві. Вони передбачають обов’язок повертати державі до 10 000 фунтів стерлінгів — саме стільки в середньому витрачають на утримання одного шукача притулку. Ці норми включили до законопроєкту про імміграцію та притулок, який уже подали до парламенту. Для переважної більшості українців, що перебувають у Британії за спеціальними програмами, ці зміни не матимуть наслідків.
Як повідомляє BBC, законопроєкт встановлює, що дорослі біженці з достатнім доходом повинні поступово відшкодовувати витрати держави на своє утримання. Йдеться про єдиний фіксований платіж на рівні орієнтовно £10 000, що за поточним курсом перевищує 13 000 доларів США. Внести цю суму потрібно до моменту отримання права на постійне проживання. Тим, кому відмовили в притулку та хто залишив країну, доведеться компенсувати повну вартість утримання, інакше їм заборонять знову в’їжджати до Британії. Водночас британське МВС поки не визначило ані мінімальний рівень доходу, з якого почнуть стягувати кошти, ані розмір щомісячних платежів.
Міністерка внутрішніх справ Великої Британії Шабана Махмуд заявила, що уряд зможе змінювати як розмір платежу, так і порогові значення доходу, аби не штовхати мігрантів у злидні. За інформацією британського МВС, лише у 2025 році на підтримку шукачів притулку витратили близько 4 мільярдів фунтів стерлінгів. Ніч у приватному орендованому житлі обходиться у £23,25, у готелі — £144. Щотижнева допомога на побутові потреби становить від £9,95 до £49,18 на одну людину.
Британська Рада у справах біженців розкритикувала ці плани, назвавши їх «несправедливими та непрактичними» і порівнявши з «додатковим податком для біженців». Директор із зовнішніх відносин організації Імран Гусейн підкреслив, що більшість шукачів притулку взагалі не можуть працювати, поки їхні документи перебувають на розгляді. За його словами, підтримку надають лише тим, хто справді ризикує опинитися у злиднях, тобто людям, які прибули фактично без жодних ресурсів.
Критично оцінила практичну дієвість нової системи і Міграційна обсерваторія Оксфордського університету. Директорка організації Мадлен Самптіон навела такі дані: у 2023 році лише близько 13% людей, які отримали статус біженця п’ять років тому, мали щонайменше £20 000 річного доходу. Статистика МВС також свідчить, що серед біженців, яким надали притулок у 2015-2023 роках, у перший рік роботу знайшла лише чверть. Через вісім років повну зайнятість мали 37%, медіанний дохід серед них становив £23 000 на рік, а більше за мінімальну зарплату заробляли лише 40%.
Окремо законопроєкт передбачає створення нового органу імміграційних апеляцій, який має прискорити вислання тих, кому відмовили у притулку. Також документ змінює підходи до застосування законодавства про права людини та сучасне рабство у справах про притулок, щоб відсіяти так звані «безпідставні» заяви.
Більшість українців у Британії під дію цього законопроєкту не підпадають. У документі українців окремо не згадують, оскільки переважна частина громадян України прибула за спеціальними державними програмами: Homes for Ukraine, Ukraine Family Scheme та Ukraine Extension Scheme. Учасники цих програм одразу після в’їзду отримують право на проживання, роботу та медичні послуги, тому офіційно не належать до шукачів притулку в класичному розумінні.
Зміни потенційно можуть зачепити лише поодиноких українців, які не скористалися жодною зі спеціальних схем і подали індивідуальну заяву на стандартний політичний притулок на загальних підставах. Таких — одиниці.
Паралельно британське МВС оновило інструкції, відповідно до яких Київ і захід України тепер вважаються «загалом безпечними» регіонами. Через це навіть заяви українців на класичний притулок почали масово відхиляти, а правозахисники називають це «тривожною і зростаючою тенденцією». На тлі нового законопроєкту цей прецедент виглядає показово: Британія одночасно скорочує і кількість позитивних рішень щодо притулку, і умови перебування для тих, хто його вже отримав.
У ширшому європейському контексті тенденція схожа. У 2026 році мільйони українців вирішують, що робити далі, адже в березні 2027 року завершується дія директиви ЄС про тимчасовий захист. Країни Євросоюзу поступово урізають пільги для переселенців, скорочуючи виплати та посилюючи процедури. Британія рухається тим самим курсом, але власним шляхом — поза межами ЄС.
Ситуацію ускладнює і те, що частина українців, які подавали заяви на класичний притулок поза спеціальними програмами, уже отримала відмови. Деяким офіційно пропонують переїхати до «безпечних» регіонів усередині України, навіть якщо рідне місто заявника є зоною бойових дій. Поки тривають апеляції, які можуть розтягуватися на місяці, люди залишаються у підвішеному стані, як пише про масові відмови українцям у британському притулку видання Інформатор.
За даними Migration Observatory, протягом першого року після отримання статусу лише близько чверті біженців знаходять роботу, і навіть за кілька років стабільний дохід мають далеко не всі. Водночас більшість українців не відчують наслідків нового законопроєкту, оскільки майже всі вони перебувають у Британії за спеціальними державними програмами та одразу після прибуття отримують право на роботу і проживання.
