На Хрещатику, просто навпроти будівлі КМДА, забудовник різко прискорив зведення скандальної споруди ТЦ. Роботи ведуть щодня, від ранку до вечора, без вихідних, і за найближчі тижні тут уже встигли збудувати два наземні поверхи. За словами мешканців, це вже відбилося на двох сусідніх будинках-пам’ятках архітектури: у квартирах з’явилися «кракелюри» на стелях і стінах, а тріщини пішли навіть зовнішніми колонами та оздобленням. Місцеві жителі стверджують, що забудовник продовжує роботи попри судові рішення, заборони від ДІАМ, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та дії київської прокуратури.
Будівельний майданчик і котлован, які ще донедавна були під будинком із зіркою на Хрещатику, на місці колишнього павільйону «Чай-кава», за кілька тижнів у 2026 році суттєво змінилися. Замість заглиблення і невисоких підпірних стінок тут уже з’явилися два надземних поверхи, а ще два розташовані під землею. Роботи тривають щоденно, зокрема і у вихідні.
Мешканець будинку №21 на Хрещатику Антон розповів, що будівельники працюють по сім днів на тиждень. За його словами, лише нещодавно вони перестали будувати по неділях, хоча в суботу гучні роботи також заборонені нормами ДБН. Він каже, що телефонує в поліцію з 09:30 по 17:30, залишає скарги, але зворотного зв’язку не отримує, і вважає це ознакою беззаконня на рівні міста.
За словами мешканців, проблема почалася ще у 2022-му, коли після старту робіт будівельники розрили котлован і дісталися до ґрунтових вод. Оскільки вони тут залягають неглибоко, вода швидко заповнила котлован і перетворила його на басейн. Тоді забудовник встановив усередині сім бетонних стін, а воду відвів через Хрещатицький проїзд — невелику вулицю, що проходить паралельно Хрещатику позаду фасадних «сталінок». Однак вода змінила маршрут і пішла в підвали.
Антон стверджує, що тоді ґрунтові води затопили підвали будинків №21 і 23, а минулої зими в підвалі була справжня ковзанка. За його словами, підмивається фундамент, а забудовники зруйнували стрічковий фундамент, на якому зведено весь Хрещатик. Також, каже він, між будинками були спеціальні трикутні опори, яких тепер немає. Через це будинки, за його словами, почали поволі нахилятися один до одного.
Наслідки вже можна побачити зовні. На кам’яній колоні-відмостці будинку №23 з’явилася довга тріщина майже на всю її довжину. На бічній частині будинку почав обсипатися тиньк, відкриваючи цегляну стіну. Усередині, за словами мешканців, на стелях з’явилися тріщини, а стіни вкрилися «кракелюрами», що свідчить про рух фундаментів.
Ознаки впливу ґрунтових вод помітні і на поверхні землі. Мешканка одного з будинків Тетяна показала підмив біля арки будинку №21, добре відомої киянам. За її словами, вода вимиває ґрунт уже тривалий час. Комунальні служби отримують повідомлення, приїжджають і заливають промоїну асфальтом, але згодом вода знову вимиває землю, новий асфальт просідає, і ремонт доводиться повторювати.
Особливого резонансу ситуації додає те, що все це відбувається просто навпроти адмінбудівлі КМДА, у серці Центрального історичного ареалу. Обидва будинки мають охоронний статус як пам’ятки архітектури. У суді на захист мешканців виступила навіть спадкоємиця одного з архітекторів, що проєктував сталінські висотки, Тетяна Добровольська. Її батько збудував значну частину Києва у 1950-1960-ті роки, зокрема й знаменитий квартал Добровольського, який рятували кілька років тому. Як зазначається, судді врахували ці аргументи: Печерський райсуд постановив не лише зупинити роботи, а й повернути все до первісного вигляду.
Антон заявляє, що це рішення ігнорують. За його словами, будівництво триває «наосліп», попри заборону від ДІАМ, приписи Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, втручання Мінкульту, прокуратури та РДА. Він також стверджує, що забудовник усе узгодив із мером особисто, а поліція затримує місцевих мешканців і пенсіонерів, які виходять на акції протесту з рішенням суду в руках.
Серед посадовців КМДА та заступників міського голови, з якими, за словами Антона, йому довелося взаємодіяти, він називає Володимира Бондаренка, Володимира Прокопіва, Михайла Буділова, Олександра Никоряка і Тимура Ткаченка. За його словами, вони або повертали скарги, або надсилали відписки, або, як очільник Департаменту територіального контролю, видали дозвіл на порушення благоустрою. Окремо він звертає увагу і на самого забудовника.
Як раніше писав Інформатор, забудовником є Юрій Бродський — син нардепа попередніх скликань, відомого київського забудовника Михайла Бродського. Саме він нещодавно розпочав роботи на Подолі, де кілька років тому заради будівництва ЖК знесли дитсадок «Якірець» Київського пароплавства. Будівництво веде компанія «Олімп-ЛТД», а скляний павільйон був отриманий у власність ще на початку «дев’яностих», коли Бродський розвивав бізнес під брендом «Денді».
Антон також стверджує, що Юрій приходив до Віталія Кличка ще у 2010-х разом із батьком, і тоді, за його словами, було досягнуто домовленості: якщо не виникне питань і мешканці не будуть сильно «кричати», будівництво продовжиться.
Юридичний бік конфлікту, на який зважив суд, полягає в тому, що забудовник хоче «реконструювати» будівлю, яку сам і знищив. Крім того, у 1990-х Бродський отримав цю землю лише в користування — для обслуговування того самого першого павільйона. Оскільки цієї споруди більше не існує, землю, як зазначається, слід повернути. На новий, не дозволений, об’єкт будівництва документів у родини київських «комерсів» немає.
У грудні 2025 року Інформатор повідомляв, що в Києві петиція про визнання незаконним будівництва ТРЦ навпроти будівлі КМДА на Хрещатику набрала необхідну кількість голосів і перебуває на розгляді міської влади. На цій ділянці були занедбані будівлі колишнього кафе «Київське» та павільйону «Чай-кава», пізніше — ресторану «Гімалаї», відомі ще з радянських часів. У власність їх отримав відомий київський бізнесмен Михайло Бродський. Водночас мешканці так і не дочекалися реакції на це звернення.
Навесні 2024-го Інформатор також розповідав, що Київський окружний адмінсуд почав слухати справу про це будівництво на Хрещатику. Позов подав Володимир Апушкін, мешканець сталінського будинку на Хрещатику, під вікнами якого зводять ТРЦ. Тоді мешканці виграли суд і домоглися скасування дозволу ДАБІ.
