Уряд Чехії вперше відтоді, як до влади прийшов Андрей Бабіш, готовий приєднатися до військової підтримки України. Про це 8 липня перед початком саміту НАТО в Анкарі заявив міністр закордонних справ Петр Мацінка. Йдеться про перенаправлення частини вже запланованих бюджетних витрат у межах ініціативи PURL.
Як передає CT24, Прага має намір перекинути частину коштів з окремих проєктів на програму PURL, про що свідчить заява глави МЗС. Цей механізм дає змогу країнам-союзникам оплачувати для України американське військове спорядження. До цього Чехія залишалася однією з небагатьох держав НАТО, які взагалі не долучилися до цього механізму.
За інформацією Deník N, нову позицію Чехії міністр має представити під час вечері міністрів закордонних справ НАТО та України в середу. Водночас напередодні саміту прем’єр-міністр Бабіш заявив, що не блокуватиме рішення Альянсу про надання Україні по 70 млрд євро щорічно у 2026-2027 роках, однак сам не планує брати фінансових зобов’язань. Фактично заява Мацінки розходиться з цією позицією.
Президент Чехії Петр Павел позитивно оцінив такий сигнал уряду. За його словами, Чеська Республіка була серед небагатьох країн, які взагалі не приєдналися до цього процесу, тому вступ до PURL є “безумовно, позитивним сигналом”.
Рішення про участь у PURL спричинило внутрішньокоаліційний конфлікт у Чехії. Коаліційний партнер Бабіша, партія “Свобода і пряма демократія” (SPD), категорично виступає проти участі країни в програмі. Речниця партії Ленка Чейкова заявила, що це питання ніколи не розглядалося на засіданні коаліційної ради і є “рішенням міністра закордонних справ”, а не узгодженою позицією уряду.
Від кінця 2025 року, відколи Бабіш став прем’єром, Чехія не надавала Україні військової допомоги й не брала на себе фінансових зобов’язань щодо підтримки Києва. Заява Мацінки на полях саміту в Анкарі стала першим публічним кроком уряду в цьому напрямку, навіть попри те, що він суперечить позиції частини коаліції.
PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — це ініціатива США та НАТО, яка дає змогу Україні отримувати американську зброю за кошти союзників. Програма вже продемонструвала свою ефективність: 75% усіх систем Patriot, які Україна отримала з літа, було профінансовано через PURL, а 90% інших систем ППО також надійшли за підтримки цієї програми. Нідерланди вже пообіцяли 250 млн євро на закупівлю американських систем ППО та F-16, однак більшість європейських країн поки що утримувалася від подальших зобов’язань.
Підсумкова декларація саміту НАТО в Анкарі 7-8 липня міститиме тезу про те, що Росія становить загрозу для євроатлантичної безпеки. Також у документі буде зафіксовано обіцянку держав-членів Альянсу надавати Україні по 70 млрд євро військової підтримки щороку у 2026-2027 роках. Йдеться не про додаткові кошти, а про загальний обсяг усіх програм підтримки. США в цьому зобов’язанні участі не беруть, тож воно покладається лише на країни Європи та Канаду.
Раніше Італія офіційно відмовилася фінансувати спеціальну програму НАТО PURL, а уряд Мелоні призупинив участь в оборонній програмі, щоб переспрямувати бюджетні кошти на соціальні виплати для населення напередодні виборів. На тлі цього кроку відмова Риму від ініціативи PURL послабила механізм, але не зупинила його.
Київ розраховує на додаткове фінансування від європейських партнерів для закупівлі американських озброєнь через PURL. Голова місії України при НАТО Альона Гетьманчук назвала це критично важливим на тлі посилення авіаударів Росії та загрози наступу окупантів. Внески партнерів уже наблизилися до 3 млрд доларів, що дало змогу сформувати п’ять пакетів американського озброєння. Зокрема, Польща виділила 100 млн доларів на закупівлю зброї для України через цей механізм. Рішення Праги може стати важливим сигналом для інших країн, які досі вагалися.
