Кар’єра Михайла Федорова на посаді міністра оборони може обірватися буквально перед реформою ТЦК, якої очікує суспільство. В оточенні Зеленського, як пишуть ЗМІ, побоюються зростання популярності Федорова, зокрема серед військових, тому його нібито готують до відставки. Увагу привертає і те, що Федоров, за наявною інформацією, повідомив своїм піарникам про продовження роботи.
Підстави для можливого звільнення виглядають надуманими. Як приклад наводять інцидент на Сихові у Львові, де розлючений натовп перевернув автомобіль ТЦК. Водночас саме Федорову доручили провести реформу мобілізації, тож логічно виникає питання про її перебіг.
Однак реформу він уже запустив. Його підхід, як відомо, передбачав максимальне залучення людей на контракти, а вже після цього — розформування ТЦК. Такий пункт справді планувався і не був секретом. Нові контракти почали діяти ще в червні, а реформування ТЦК було намічене на другу половину липня. І саме в цей момент заговорили про відставку.
Головною причиною називають те, що Федоров став занадто популярним міністром оборони. Преса висвітлює його позитивно, тоді як про Зеленського, як стверджується, таких матеріалів менше. Соціологи також фіксують зростання популярності Федорова у військових колах, хоча очевидно, що подобатися всім неможливо.
Є ризик, що він перетвориться на самостійну політичну фігуру і піде на вибори. Якщо Федоров проведе сильну піар-кампанію, то може перехопити симпатії саме тієї частини електорату, яка у 2019 році голосувала за Зеленського. Йдеться про людей, які мають запит на реформи, подолання корупції та євроінтеграцію.
У цей запит Федоров добре вписується. Його сприймають як молодого реформатора та успішного топ-менеджера. Під впливом інновацій Федорова країна справді сильно змінилася. Крім того, у нього є команда для грамотно побудованої кампанії. Як пише журналістка Тетяна Ніколаєнко, він нібито сказав своїм піарникам, що не розпускатиме команду за будь-якого розвитку подій і вони продовжать працювати.
Втім, популярність — не єдина причина можливого звільнення. Друга пов’язана з розподілом військових замовлень. У Міністерстві оборони Федоров швидко вирішив ту «складну задачу» з державними оборонними закупівлями, на якій раніше обпікся міністр Резніков із історією про «яйця по 17 грн», а потім і Умєров із товаришами. Усе було переведено в електронну форму, наочно й прозоро для тих, хто має доступ.
Система працює так: закупівлі формують на підставі заявок від командирів на фронті, які вказують найменування, марку і модель. Саме з цього переліку формується 80% списку військових замовлень Міноборони. Ще 20% відводиться на нові зразки, якщо вони пройдуть випробування на полігонах Міноборони.
Попри логічність такої моделі, вона викликала невдоволення у низки виробників зброї та техніки. Великі виробники озброєнь в Україні, як стверджується, мають політичний дах. Частина з них пов’язана з «Європейською солідарністю» Порошенка, інша — з Арахамією та його групою у ВР.
Саме з цих двох груп, а також із низки менших, на адресу Федорова пролунали звинувачення в тому, що він штучно усунув їх від оборонних замовлень. З огляду на те, що Арахамія є головою президентської фракції в Раді і, як сказано в тексті, до Кабінету Зеленського заходить іноді, відчиняючи двері ногою, його позиція, безумовно, могла бути почута.
Окремий фактор — реформа мобілізації, яка била по схемах корупційного збагачення в системі Сухопутних військ. Уже давно не є таємницею наявність «цінників» за зняття з розшуку, звільнення з ТЦК, звільнення з ДВРЗ — 20 тисяч доларів, а також за переведення з нуля в тил — 16 тисяч доларів. Відповідні публікації виходили в «УП». Тому в надрах ЗСУ далеко не всі були задоволені креативним міністром оборони.
За такою логікою Федоров мав би піти. Але тут є нюанс: його відставка виглядатиме погано. У такому разі він піде за сценарієм, схожим на Залужного. Залужний пішов після оборони Києва та після звільнення Харківської і Херсонської областей. Йому намагаються закинути провал контрнаступу, але це, як стверджується, не працює, бо Залужний був військовим, а той контрнаступ був чистою політикою. Саме тому його майбутні виборці пам’ятають насамперед 2022 рік — героїчний і переможний.
Федорову також можуть поставити в провину «провал реформи ТЦК». Але в пам’яті він залишився зовсім з іншим образом. Якщо після всіх реформ, зокрема в Міноборони, його усунуть, це стане сигналом, що реформи не потрібні й нічого змінювати не слід, а система ТЦК має залишатися такою, як є. У такому разі відставка відкриє Федорову пряму дорогу в політику.
Водночас між Федоровим і Залужним у виборчому сенсі є принципова різниця. Залужний здатен об’єднати навколо себе протестний електорат — тих, хто незадоволений Зеленським. Судячи з соцопитувань, він уже «з’їв» значну частину рейтингу Порошенка.
Федоров же може забрати підтримку у частини виборців, які залишаються лояльними до влади та симпатизують Зеленському. Саме тому перед владою постає складне питання. Теоретично залишити Федорова міністром оборони — не найгірший варіант. Можна діяти за моделлю з Будановим: встановити жорсткі рамки та високі вимоги. Якщо Федоров справді не впорається, тоді його відхід не матиме такого яскравого ефекту, як зараз.
Однак, імовірно, частина депутатів ВР, від голосування яких загалом залежить затвердження чи незатвердження складу нового уряду, наполягає саме на його відставці. Тому ситуація справді непроста.
Особливо з урахуванням того, що проблеми з більшістю голосів у ВР є й щодо інших кандидатів, важливих для влади. Наприклад, це стосується ймовірного керівника СБУ Олександра Поклада. У Раді вже кажуть, що голосів за нього немає, хоча зрештою вони можуть знайтися.
Юлія Свириденко йде у відставку, і це називають цілком логічним. За задумом попередніх режисерів з Банкової, вона мала сформувати уряд економічного популізму для підвищення рейтингу влади. Найімовірнішим кандидатом на посаду голови уряду вважають Сергія Корецького, очільника НАК “Нафтогаз Україна”. Хоча раніше звучали й інші прізвища, серед них був і Федоров. Але його кандидатуру, найімовірніше, не підтримають у Раді.
Федоров розпочав реформу мобілізації, однак генерали виступили проти неї. Він просуває контракти замість мобілізації, різке підвищення зарплат і добровільний рекрутинг. Нардеп Рахманін поставив під сумнів фінансування ініціатив Міноборони, а звільнені генерали Гаврилюк та Мойсюк раптово розповіли неочікувані деталі відставки.
