Медіаексперт Денис Путінцев пояснив, чому образ Вєрки Сердючки свого часу став популярним серед росіян. На його думку, вони сприймали українців через призму надмірної веселості, простакуватості та стереотипного образу “хохлів”. Саме тому творчість Андрія Данилка, за словами експерта, збіглася з уявленнями росіян про “смішного хохла”.
Путінцев вважає, що росіяни давно ідеологічно отруєні думкою, ніби Україна є їхньою меншою сестрою. Через це, каже він, вони не розуміють, чому хтось хоче жити окремо й незалежно від них. В інтерв’ю журналістці проєкту Разом UA “Про культуру” медіаексперт зазначив, що образ Сердючки в Російській Федерації сприймали як уособлення всього, з чим там асоціювали “хохла”: веселого, смішного, яскравого, з зіркою на голові чи віночком, піснями, салом, горілкою та “гоп-гоп”.
На думку Путінцева, росіяни ніколи не сприймали українську культуру інакше, ніж через призму меншовартісності. Він переконаний, що це стосується не лише таких образів, як Сердючка, а й українських рок-гуртів із зовсім іншим змістом. За його словами, так само вони сприймали і гопак, і сало, і борщ, і навіть “Океан Ельзи”, ВВ та Green Grey. Причиною цього експерт називає переконання росіян у тому, що українці — їхні молодші “брати”, які чомусь не хочуть цього визнавати.
Експерт також зізнався, що колись і сам не сприймав українські пісні серйозно. За його словами, усе українське тоді здавалося меншовартісним, сільським і смішним. Він пригадав, як в Артемівську Донецької області слухав Миколайчука, зокрема “Втоплюся у річці глибокій” або “Підпільник Кіндрат”, і сприймав це як клоунаду. Таке ставлення, за словами Путінцева, було частиною ширшого міфу про “вєликую російську культуру”, на тлі якого українське здавалося нікчемним і незрозумілим.
Денис Путінцев переконаний, що нині світ має справу з когнітивною війною — війною інформації та сприйняття навколишнього світу. На його думку, саме через музику й культуру росіяни дуже довго отруювали українців. Він наголосив, що це стосується не лише України та Росії, а й усього світу.
За словами медіаексперта, у сфері культури та музики довгий час панувало уявлення, що для популярності й статусу потрібно спершу поїхати до Москви. Саме цим, на його думку, пояснюється, чому туди їхали Ваня Дорн, Ані Лорак, Лобода, Потап і Настя. Путінцев підсумував, що Москва сприймалася як мекка, джерело статусу і грошей.
