Сигнал повітряної тривоги щодо балістичних ракет інколи лунає із запізненням або навіть без реального удару. Це не є збоєм, а пов’язано з об’єктивними обмеженнями системи попередження.
Як зазначає Флеш у своєму Telegram-каналі, інформація про ракетні загрози надходить від партнерів через систему супутникового спостереження. Партнери передають дані про запуски або підготовку до них на основі спостереження за точками пуску та системи фіксації самих запусків. До Києва балістична ракета долітає за 2-4 хвилини, тому часу на реагування критично мало. Якщо в цьому ланцюжку стається будь-який збій, сигнал тривоги може запізнитися або не надійти взагалі до моменту прильоту.
Інший сценарій — тривога без реального удару. Супутники можуть зафіксувати активність на пускових установках, яка передує запуску ракет, однак сам запуск з тих чи інших причин може не відбутися. Саме через це тривога вже лунає, а вибухів немає. Флеш навів показовий приклад: кілька разів у такий спосіб спрацьовували хибні тривоги щодо “Орєшника”, коли супутники фіксували активність на пусковій установці, але до пуску справа не доходила.
Обидві ситуації — і запізніла тривога, і тривога без пуску — є прямим наслідком залежності системи оповіщення від даних партнерів, які самі спираються на супутникову розвідку. Жоден з учасників цього ланцюжка не знає і не повинен знати деталей методів збору інформації. Це об’єктивне обмеження, яке неможливо усунути повністю.
Головний практичний висновок для українців такий: тривога не гарантує удару, але її відсутність також не означає безпеки. Навіть якщо сигнал не пролунав або з’явився вже після перших вибухів, алгоритм дій незмінний — потрібно негайно ховатися у найближче укриття.
Раніше Інформатор повідомляв, що балістика вдарила по Києву без тривоги — 8 липня місто зазнало п’яти вибухів ще до того, як пролунав перший сигнал про небезпеку. Також ми писали, що часу на реагування не стало — Братчук пояснював, чому вибухи лунають раніше за тривогу і чому ракети долітають дедалі швидше.
