Українські ракети та дрони поступово підривають одразу чотири ключові опори, на яких тримається стратегія Кремля. Аналітики й військові експерти зазначають, що фронт залишається стабільним, російська логістика слабшає, Крим стає дедалі проблемнішим островом, а всередині самої Росії посилюється невдоволення. Про це пише авторитетна німецька газета, посилаючись на оцінки кількох незалежних дослідників.
Матеріал із детальним розбором ситуації опублікувала Bild у партнерстві з американським виданням Business Insider. Журналісти зібрали думки істориків, військових аналітиків і колишніх командувачів та дійшли спільного висновку: Україна перехопила ініціативу одразу на кількох напрямках.
Першою проблемою для Путіна називають стратегічний глухий кут на лінії зіткнення. Історик Ян Беєрендс з університету Віадріна вказує, що в центральній частині фронту виникла багатокілометрова сіра зона, де вирішальне значення мають безпілотники. Із цим погоджується і військовий експерт Кельнського університету Томас Єгер.
Business Insider також отримав рідкісний доступ до одного із секретних об’єктів ГУР України, де збирають далекобійні безпілотники “Лютий”. Командир підрозділу глибоких ударів із позивним “Вектор” назвав їх ключовим козирем Києва. Якщо на початку 2024 року Україна запускала лише кілька десятків далекобійних безпілотників на місяць, то тепер ідеться про сотні дронів за одну ніч.
Другою проблемою стали логістика та енергетика. Удари по нафтопереробних заводах, нафтобазах і залізничних вузлах дали більший результат, ніж очікувалося. Аналітик Андреас Умланд звертає на це окрему увагу.
Колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес описує головний парадокс цієї війни так: великі масштаби Росії з переваги перетворилися на вразливість. Кожен нафтопереробний завод, кожна верф і кожне підприємство тепер можуть стати ціллю, а забезпечити захист усього неможливо. Віцепрем’єр Росії Олександр Новак на Петербурзькому економічному форумі вперше відкрито визнав скорочення видобутку нафти від початку року, пояснивши це “позаплановими ремонтами”.
Третім викликом для Кремля є Крим. Томас Єгер називає півострів найважливішим символом “імперської політики” Путіна. Постійні удари по військовій інфраструктурі та маршрутах постачання поступово відрізають його від материкової Росії. Ян Беєрендс наголошує, що для Кремля це “подвійний удар” — і символічний, і стратегічний, адже Крим є форпостом Росії в Чорному морі.
Четверта проблема — настрої в самій Росії. Удари по Криму та по території Росії зробили наслідки війни очевидними для мільйонів громадян. Андреас Умланд зазначає, що для значної частини росіян війна вперше стала виразно видимою, а її економічні наслідки — особливо відчутними. Беєрендс висловлюється ще різкіше: “Образ палаючої Москви неможливо проігнорувати.”
На окупованому півострові ситуація погіршується з кожним тижнем. Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив, що за перші чотири місяці 2026 року Україна закупила дронів Middle Strike більше, ніж за весь попередній рік, а обсяги контрактів перевищили показники 2025 року на 300%. Останніми тижнями Сили оборони системно знищують паливну інфраструктуру окупантів, оскільки Крим використовується як великий військово-транспортний і ремонтно-відновлювальний центр для армії РФ.
Саме звідти відправляються ешелони із забезпеченням для військ у Херсонській і Запорізькій областях. Під удари потрапили залізничні мости, контрольно-пропускні пункти, понтонні переправи та нафтопереробні об’єкти, що вже спричинило дефіцит пального на півострові. Московський нафтопереробний завод, який двічі був атакований українськими безпілотниками у червні, залишатиметься зупиненим щонайменше шість місяців.
Україна має технічну можливість уразити Кримський міст, однак питання полягає не у спроможності, а у стратегічній доцільності такого удару. Масовані атаки по кримській логістиці та ППО тривають уже кілька тижнів поспіль, і кожна нова хвиля дронів послаблює здатність окупантів обороняти міст через Керченську протоку. Експерти вважають, що Крим, позбавлений логістики, може стати серйозним аргументом на переговорах щодо перемир’я.
За даними опитування “Левада-центру”, проведеного у травні 2026 року, 61% опитаних росіян заявили, що удари дронів по Криму і загалом війна тривають “надто довго” та вийшли за межі початкових обіцянок влади. Ще 44% повідомили про занепокоєння економічними наслідками конфлікту — на 12 відсоткових пунктів більше, ніж у листопаді 2025 року. Один із впливових російських бізнесменів сказав виданню The Guardian, що настрої серед еліт “суттєво змінилися”, а розчарування Путіним стало глибшим: “Зростає відчуття наближення катастрофи.”
