Міністерство фінансів України не надало конкретного переліку статей видатків, які уряд планує урізати для залучення обіцяних прем’єр-міністром Сергієм Корецьким 70 мільярдів гривень на оборону у бюджеті 2027 року. Про це стало відомо з офіційної відповіді відомства на запит видання «Інформатор». Водночас через затримки з ухваленням законів у Верховній Раді Україна ризикує втратити частину фінансової допомоги обсягом 29,5 мільярда доларів.
Замість детального списку програм, які підлягають скороченню, Мінфін надіслав формального листа із посиланнями на Конституцію та Бюджетний кодекс. Документ підписав перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Нагадаємо, «Інформатор» звернувся із запитом до Кабінету Міністрів після заяви прем’єра Сергія Корецького про намір перенаправити на оборонні потреби 70 мільярдів гривень «необов’язкових» видатків. Журналісти просили уточнити, про які саме бюджетні програми йдеться. Пресслужба Кабміну переадресувала запит до Мінфіну, який у підсумку не надав жодних цифр чи назв.
У своїй відповіді міністерство обмежилося загальними нормами законодавства щодо процедури створення та затвердження бюджету, а також пояснило пріоритетність оборонної сфери у 2027 році. Відмову надати конкретні дані у Мінфіні пояснили тим, що запитувана інформація ще має бути створена та задокументована, тому запит нібито не підпадає під дію Закону «Про доступ до публічної інформації». Це може свідчити про те, що за два тижні після заяви очільника уряду ні Мінфін, ні пресслужба прем’єра не мали точних розрахунків щодо джерел економії.
Проєкт державного бюджету на 2027 рік з’явився на сайті парламенту 15 вересня. Раніше, на початку вересня, Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді закликав депутатів підтримати оборонні законопроєкти та оголосив про запровадження жорсткої економії коштів, не пов’язаних із фронтом. За його словами, дефіцит оборонного бюджету України сягнув 27 мільярдів доларів через здорожчання війни. Ця цифра викликала занепокоєння у європейських партнерів, які вже погодили кредити на 100 мільярдів доларів і не очікували нових фінансових запитів.
Для отримання подальшої міжнародної підтримки Кабмін має ухвалити 44 рішення до 1 листопада, а Верховна Рада — розглянути 26 законопроєктів (наразі до порядку денного включено лише 12). Ситуацію ускладнює й те, що місія МВФ завершила роботу в Києві без підписання угоди щодо другого перегляду програми фінансування через невиконання Україною законодавчих зобов’язань.
Міністр фінансів Сергій Марченко назвав поточну бюджетну ситуацію найгіршою з 2022 року. Він не виключив затримок із виплатами громадянам та можливого «друкування грошей», що призведе до девальвації гривні та інфляції. За його словами, уряд змушений обмежувати видатки та заморожувати державні й соціальні будівельні програми. Водночас деякі економісти припускають, що такі тривожні заяви урядовців можуть бути спробою відвернути увагу суспільства від корупційних скандалів.
Як зазначив народний депутат Ярослав Железняк, у проєкті бюджету на наступний рік знову не передбачено коштів для реального підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, що відбувається вже п’ятий рік поспіль.
Раніше Кабмін оцінив втрати бюджету від російських атак на бізнес приблизно у 70 мільярдів гривень недоотриманих податків — саме таку суму планує знайти Сергій Корецький на оборону. Наразі ж Україна отримала 3,5 мільярда євро від ЄС у межах механізму Ukraine Support Loan для фінансування невідкладних потреб.
