Де у Києві найспекотніше в громадському транспорті – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Де у Києві найспекотніше в громадському транспорті

Київ потерпає від літньої спеки, і синоптики попереджають, що попереду ще кілька дуже гарячих днів. За таких умов поїздки громадським транспортом стають не лише незручними, а й ризикованими: якщо для здорової молодої людини дорога в тролейбусі чи трамваї буде складним випробуванням, то для літніх пасажирів вона може становити небезпеку. Саме тому Інформатор вирішив перевірити, наскільки комфортна температура в міському транспорті. Для цього використали безконтактний інфрачервоний термометр і вирушили в коротку мандрівку містом.

Умови експерименту були простими: температуру поверхонь усередині транспорту вимірювали вдень, у період найбільшої спеки. Для перевірки обрали автобус, трамвай і метро на червоній лінії на тій ділянці, де поїзд виходить на поверхню. Напередодні в редакції навіть посперечалися, хто ж стане “переможцем” цього змагання — метро чи автобус. Утім, як виявилося, помилилися всі.

Почали з червоної гілки метро. Поки поїзд рухається тунелем, відчувається звична прохолода. Це пояснюється особливістю самої підземки: влітку й узимку температура тут стабільна і тримається на рівні +17–18°C. Але щойно потяг виїжджає на поверхню, вагон дуже швидко починає нагріватися.

Уже через кілька хвилин стає відчутно, що повітря важке, а вентиляція майже не допомагає. Пасажири рясно пітніють, особливо ті, хто стоїть “у хвості” вагона, куди затягує все розпечене повітря. Водночас термометр показав 27,8°C. Це виявився найнижчий результат у всьому експерименті, хоча назвати його можна хіба що умовно комфортним, особливо коли вагон переповнений у годину пік.

Далі для перевірки шукали колісний транспорт без позначки “сніжинка” на зовнішній панелі кузова. Як раніше писав Інформатор, цей знак означає, що в салоні працює кондиціонер. Однак перший “ЛАЗ”, який під’їхав до зупинки, кондиціонера не мав. Уже після кількох зупинок у тестувальника склалося враження, що салон перетворився на пересувну турецьку сауну-хамам.

Відчинені вікна майже не полегшували ситуацію, а гаряче повітря з вулиці ще сильніше прогрівало салон. Пасажири обмахувалися руками, дехто намагався знайти місце ближче до вікна, інші мовчки терпіли спеку. Під час заміру отримали 29,9°C. Хоча сама цифра не виглядає надто високою, через погану циркуляцію повітря та велику кількість людей ця температура відчувається значно важче.

Найбільше здивування викликали саме нові трамваї. Для перевірки зайшли до синьої Pesa, яка курсує на одному з маршрутів швидкісного трамвая від метро “Вокзальна”. Щойно двері зачинилися, стало очевидно: дихати всередині справді важко. Великі вікна безперешкодно пропускають сонце, через що салон нагрівається, а металеві поверхні буквально розжарюються.

Термометр зафіксував 41,5–41,7°C. Саме цей показник став абсолютним рекордом експерименту. Примітно, що на борту цього трамвая була намальована та сама сніжинка, однак у цьому випадку натяк на кондиціонер виявився хибним.

Враження від поїздки в трамваї були справді важкими. Перебувати там довше кількох зупинок складно, а для літніх людей, дітей і пасажирів із серцево-судинними захворюваннями така температура може бути не лише некомфортною, а й потенційно небезпечною.

Цей невеликий експеримент показав очевидне: у спеку рівень комфорту в київському громадському транспорті дуже залежить від типу рухомого складу. Новий транспорт із працюючим кондиціонером справді здатен покращити ситуацію, але проблема в тому, що його бракує саме тоді, коли він найбільше потрібен. Натомість у старому транспорті температура може підніматися до рівня, коли звичайна поїздка перетворюється на серйозне випробування.

У розпал літа охолодження салонів — це вже не лише питання зручності. Йдеться про здоров’я і безпеку пасажирів. Якщо кондиціонери є лише в частині транспорту або не працюють, місту варто переглянути ставлення до цієї проблеми, адже кияни користуються громадським транспортом не для того, щоб випробовувати власну витривалість у спеку.

Нагадаємо, днями Інформатор повідомляв, що з 2 серпня Київ накрила хвиля сильної спеки, яка триватиме майже весь тиждень, а в окремі дні термометри показуватимуть до +36°С. Найгарячіше повітря традиційно накопичується над районами, де забудовники створили гетто зі скла й бетону, адже щільна забудова та відсутність дерев ще сильніше підігрівають міське повітря. Про наближення спеки попередила відома київська синоптикиня Наталка Діденко. Полегшення столиця відчує лише наприкінці тижня.

Також ми розповідали, що у Києві 3 серпня запровадили обмеження руху вантажного транспорту через сильну спеку. Заборона діє, коли повітря прогрівається до +28°С і вище, і поширюється не на всі вантажівки, а лише на найважчі. У такий спосіб у місті намагаються вберегти асфальт від руйнування в найспекотніші години.