Паливна криза в Росії та на окупованих нею територіях посилюється. Станом на 28 червня дефіцит і обмеження на продаж пального зафіксували щонайменше у десяти регіонах — від Москви до Іркутської області. До контролю за ситуацією вже залучили поліцію та Росгвардію.
Деталі моніторингу за останні 24 години оприлюднив Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації. В окупованому Севастополі 28 червня адміністрація продовжила режим продажу пального за QR-кодами. Один код дає змогу придбати не більше 20 літрів конкретної марки бензину на один автомобіль.
У Новоросійську частина АЗС залишається закритою через відсутність запасів. На тих станціях, що працюють, встановлено ліміти від 20 до 100 літрів, а відпуск у каністри заборонено. Подібна ситуація склалася і в Темрюцькому районі та Сочі.
У віддаленіших від окупованих зон регіонах ситуація також залишається складною. В Іркутській області запровадили режим підвищеної готовності. На АЗС “Роснефти” встановили ліміт 50 літрів на добу, а до контролю черг залучили поліцію та Росгвардію. В Уфі влада офіційно підтвердила заборону продажу бензину в будь-яку тару, крім паливних баків, при цьому черги там зберігаються. У Москві водії повідомляють про очікування до однієї години, а частина заправок тимчасово закрита або працює з обмеженим асортиментом марок бензину.
На Уралі та в Сибіру ситуацію додатково ускладнює подорожчання пального. В Єкатеринбурзі вартість АІ-95 на окремих АЗС досягла 99 рублів за літр. Одночасно там фіксують відсутність пального та черги на станціях, де воно є. У Кемерові частина станцій самообслуговування “Газпромнефть” закрита, а час очікування суттєво зріс. У Скопіні Рязанської області діє ліміт 30 літрів на автомобіль.
Масштаб проблеми — від окупованого Криму до Іркутської області — свідчить про її системний, а не локальний характер. Причини збоїв із постачанням пального в Росії традиційно пов’язують із переорієнтацією нафтопереробки на потреби армії, логістичними збоями та ударами по інфраструктурі. Залучення Росгвардії до черг на АЗС вказує на те, що влада не розраховує на швидке вирішення ситуації.
Окупований Крим перебуває в найвразливішому становищі, оскільки постачання на півострів залежить від єдиного наземного коридору через Керченський міст і залізничного сполучення, яке неодноразово порушувалося. Режим QR-кодів у Севастополі фактично означає нормування пального як стратегічного ресурсу, а не тимчасові незручності.
Ситуація в окупованому Севастополі паралізує транспорт міста: місцевий громадський транспорт отримує лише чверть від необхідних обсягів пального. Проблема погіршується поступово і вже переросла в системну для всієї логістики окупованого Криму.
Водночас Росія офіційно визнала дефіцит бензину на внутрішньому ринку і розглядає закупівлі палива за кордоном як один зі способів стабілізувати ринок. Це є безпрецедентним для країни, яка є одним з найбільших нафтовидобувачів світу.
