Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа зазначає, що плани Кабміну щодо витрат бюджету на 2027 рік у понад 4 рази перевищують показники періоду до повномасштабного вторгнення, попри значні руйнування економіки війною. Народний депутат Ярослав Железняк проаналізував джерела наповнення бюджету, передбачені урядом.
За розрахунками Железняка, громади втратять частину податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Якщо у 2025-2026 роках вони отримували 64% ПДФО (де 4% були спрямовані на опалювальний сезон), то у 2027 році пропонується повернутися до розподілу 60% громадам та 25% державному бюджету. Це означає перерозподіл близько 27 млрд грн з місцевих бюджетів до державного. Хоча у проєкті закладено 60 млрд грн на «Комплексні плани стійкості регіонів», ці кошти розподілятимуться рішенням Кабміну, а не автоматично.
Загальні податкові надходження у проєкті бюджету на 2027 рік плануються на рівні 2,79 трлн грн, що на 11% більше за показники 2026 року. Додатково 117,3 млрд грн очікується отримати після внесення змін до Податкового кодексу, а ще 64,9 млрд грн — від «детінізації митниці» у разі перевиконання плану. При цьому конкретні ставки ПДВ та дати їх запровадження у документах не вказані.
Також передбачено створення «фонду конфіскату» (стаття 39 проєкту), куди спрямовуватимуться кошти від справ НАБУ, ДБР, БЕБ, доходи АРМА та штрафи Держаудитслужби й АМКУ. Ці гроші будуть повністю спрямовані до спецфонду на закупівлю озброєння для Міноборони. Ярослав Железняк підсумував, що загальний фонд доходів менший за цьогорічний на 159 млрд грн, а зростання базується на спецфонді та податках, які ще має ухвалити Рада.
Проєкт бюджету на 2027 рік також передбачає підвищення мінімальної зарплати до 9 546 грн та курс гривні на рівні 48,3 грн за долар. Крім того, Кабмін розглядає підвищення ПДВ та акцизів для фінансування страхування бізнесу від воєнних ризиків (58,7 млрд грн) та захисту підприємств паливного сектору (8,3 млрд грн).
