Космічна обсерваторія “Джеймс Вебб” виявила у зоряній колисці неподалік від нас унікальний об’єкт, чия мізерна маса змушує переглянути наявні погляди на появу світил. Астрономи знайшли в сузір’ї Персея на відстані тисячі світлових років від Землі коричневий карлик, вага якого дорівнює приблизно двом масам Юпітера. Цей показник виявився настільки незначним, що суперечить класичним науковим концепціям зореутворення. Навколо знахідки зафіксовано газопиловий диск, який теоретично міг би сформувати власні планети. Видання IOPscience інформує про відкриття надзвичайно легкого коричневого карлика в регіоні IC 348 на основі відомостей телескопа “Джеймс Вебб”. Дослідники вважають цей об’єкт наймасивнішим кандидатом серед найлегших тіл подібного класу, відомих науці. Новий гість має масу приблизно у два Юпітери, що складає близько 0,19% сонячної маси. До таких категорій належать крихітні коричневі карлики з вагою, що лише удвічі перевищує юпітеріанську, а також молоді зірки, що випускають потужні джети, які врізаються у пил та газ навколо. Зазначена цифра суттєво менша за поріг у 13 мас Юпітера, який традиційно пов’язують із початком горіння дейтерію — реакції, що відокремлює коричневі карлики від звичайних планет. Коричневі карлики часто називають невдалими зірками. Вони утворюються аналогічно до звичайних зір через стискання газопилової хмари під дією власної гравітації, але їм не вистачає маси для стабільного водневого синтезу, тому вони займають проміжне положення між гігантськими планетами та зорями. Пошуки менш масивних карликів у зоні IC 348 дозволили знайти об’єкти з масою лише у два Юпітери, вивівши ці дослідження на новий якісний рівень. Вибір регіону IC 348 не був випадковим, адже ця молода область народження зір дає змогу досліджувати ранні стадії формування як планетарних систем, так і зір. У цьому скупченні нові об’єкти ще зберігають залишкове тепло, тому їх простіше помітити в інфрачервоному спектрі за допомогою телескопа “Джеймс Вебб”. Окрім рекордного показника маси, астрологів здивувала ще одна особливість — у його атмосфері зафіксували невідомий вуглеводень, хімічну природу якого ще не розгадали. Подібні спектральні риси раніше вже привертали увагу до інших маломасивних об’єктів у IC 348, відомих як “об’єкти H-типу”. В окремій науковій праці журналу Monthly Notices of the Royal Astronomical Society проаналізовано походження дев’яти подібних тіл у цьому скупченні. З’ясувалося, що їхнє розміщення більше нагадує розташування зір та коричневих карликів, ніж наслідки викиду планет із молодих систем. Ще одна характерна деталь привертає увагу фахівців: навколо карлика виявлено газопиловий диск, здатний перетворитися на колиску майбутніх планет. Проте наявність самого лише диска не дає гарантій появи планетних тіл у майбутньому. Поєднання мінімальної маси та навколишнього диска ставить перед дослідниками складні завдання. Їм належить зрозуміти, яким чином газопилова хмара змогла стиснутися до параметрів об’єкта планетарної маси, а також чи зможе вона згодом породити власну міні-систему планет. Наразі всі висновки мають попередній характер і залежать від точності визначення віку, температури та маси самої зоряної колиски IC 348. У планах науковців є отримання нових спектральних відомостей від телескопа “Джеймс Вебб”, що допоможе точніше встановити склад загадкової хімічної сполуки та з’ясувати поширеність подібних надлегких карликів в інших молодих скупченнях. Кожне нове космічне спостереження за допомогою найпотужнішого апарата людства доводить, що грань між зорею та планетою є набагато більш розмитою, ніж вважалося раніше.
Дивовижний карлик кидає виклик теорії зореутворення
