Сукупний дохід народних депутатів України за 2025 рік зменшився на 14% і становив 6,07 млрд грн. Це майже на 1 млрд грн менше, ніж чинні парламентарі задекларували за 2024 рік. У 2025 році YouControl досліджував бізнес-динаміку України, а цього разу аналітики окремо проаналізували фінансові показники народних депутатів.
Фахівці R&D центру YouControl опрацювали дані Єдиного державного реєстру декларацій, зокрема розділи про доходи та грошові активи, щодо 379 народних обранців, які оприлюднили декларації за 2025 рік. Станом на 8 червня 2026 року у Верховній Раді було 390 народних депутатів. Із них 11 не мали оприлюднених декларацій за 2024-2025 роки. Ще 3 нових нардепи не подавали декларацій за 2024 рік, тому їх не включили до порівняльного розрахунку.
У понад третини парламентарів доходи скоротилися. У 150 народних депутатів задекларований дохід у 2025 році був нижчим, ніж роком раніше, а у 34 із них загальна сума зменшилася щонайменше вдвічі. Зокрема, у члена фракції “Слуга Народу” Олександра Куницького в декларації за 2025 рік доходи відсутні, хоча за попередній рік він задекларував понад 500 тис. грн. У 10 разів зменшилися доходи депутата “Батьківщини” Андрія Пузійчука та позафракційного Муси Магомедова. У 2024 році Пузійчук отримав подарунки у грошовій формі на 9 млн грн, а в 2025-му мав лише зарплату народного депутата. У Магомедова падіння пов’язане з тим, що з декларації зникла дружина Тетяна Магомедова, заробіток якої у 2024 році формував більшу частину родинного доходу.
Найбільше скорочення в абсолютних показниках, понад 500 млн грн, зафіксували у Петра Порошенка з “Європейської Солідарності” та Степана Івахіва з “Партії “За майбутнє”. Водночас обидва залишилися серед п’яти лідерів за загальним обсягом задекларованих доходів. Аналітики назвали три основні причини таких змін: доходи членів сім’ї, зокрема дружин чи чоловіків-підприємців, операції з активами, серед яких дивіденди, облігації внутрішньої державної позики та продаж майна, а також зміни у складі задекларованої родини.
Попри це, більш ніж у половини проаналізованих депутатів доходи за рік зросли. У 8 парламентарів приріст перевищив п’ятикратний рівень. Найбільший відсотковий приріст, понад 844%, продемонстрував член фракції “Платформа за життя та мир” Суто Мамоян, який продав рухоме майно на 5,94 млн грн. Найбільший абсолютний приріст, понад 27 млн грн, зафіксували у трьох народних депутатів: Руслана Горбенка (“Слуга Народу”), Костянтина Бондарєва (“Батьківщина”) та Бориса Приходька (“Довіра”).
Середня річна зарплата народного депутата у 2025 році становила майже 747 тис. грн і майже не відрізнялася від показника 2024 року. Для 140 парламентарів зарплата становила 50% і більше від загального доходу, а 39 депутатів жили лише на неї. Найвищу зарплату задекларували голова Верховної Ради Руслан Стефанчук — 1,13 млн грн і депутат “Слуги Народу” Олександр Мережко — 1,01 млн грн. Найменшу зарплату вказав Степан Івахів з “Партії “За майбутнє” — 10,8 тис. грн, а позафракційний Віктор Бондар отримав 342,3 тис. грн.
Загальний обсяг грошових активів 379 народних депутатів у 2025 році сягнув 14,97 млрд грн, що трохи більше за 14,5 млрд грн у 376 парламентарів роком раніше. Понад 500 млн грн активів задекларували четверо депутатів: Петро Порошенко (“Європейська Солідарність”) — 5,4 млрд грн, Вадим Столар (“Відновлення України”) — 1,1 млрд грн, Степан Івахів (“Партія “За майбутнє”) — 741,2 млн грн та Григорій Суркіс (“Платформа за життя та мир”) — 688,3 млн грн. Понад чверть чинних народних депутатів, а саме 105 осіб, пов’язані з 95 корпоративними групами в системі YouControl.
Із початку 2025 року до травня 2026 року Верховну Раду залишили 16 народних депутатів. Семеро з них померли, шестеро склали повноваження за власною заявою, ще троє втратили мандати через обвинувальний вирок суду: Андрій Одарченко (“Слуга Народу”), Федір Христенко (позафракційний) та Анатолій Гунько (“Відновлення України”). Серед тих, хто пішов добровільно, був Дмитро Наталуха (“Слуга Народу”), якого 14 січня 2026 року призначили головою Фонду держмайна. Добровільно склав мандат і Олесь Довгий (позафракційний), який за підсумками 2024 року був одним із найзаможніших позафракційних народних депутатів.
Натомість повноваження народних депутатів отримали п’ятеро, і всі вони увійшли до фракції “Слуга Народу”. Сергій Мельнік, який став депутатом у квітні 2025 року, є військовослужбовцем запасу та ветераном російсько-української війни, він замінив Ірину Кормишкіну. Дмитро Слинько увійшов до парламенту в листопаді 2025 року замість Анни Колісник, яка склала мандат на тлі підозри НАБУ. Сергій Карабута став депутатом у лютому 2026 року і на момент входження в політику мав портфель нерухомості в Києві та області вартістю понад 18 млн грн. Олеся Отраднова, яка також отримала мандат у лютому 2026 року, у 2020-2025 роках була директоркою Тренінгового центру прокурорів України. У квітні 2026 року депутаткою стала Олена Київець, професорка КНЕУ імені Вадима Гетьмана, яка замінила Дар’ю Володіну.
Інформація про доходи народних депутатів є частиною ширшої системи антикорупційного контролю. Наразі у Вищому антикорупційному суді розглядають справи 35 нардепів, які стосуються декларування, хабарів та незаконного збагачення. Це свідчить про те, що подання декларацій саме по собі не гарантує їхньої достовірності, а правоохоронні органи системно перевіряють статки парламентарів.
Водночас доступ громадськості до даних про публічних осіб може ускладнитися через законодавчі зміни. Новий Цивільний кодекс від Руслана Стефанчука, голови Ради, який, за даними дослідження, отримав найвищу зарплату серед депутатів, містить норми, що приховують корупціонерів і знищують відкриті дані. Якщо такий підхід переможе, незалежний аналіз декларацій, подібний до дослідження YouControl, може стати значно складнішим.
