Михайло Драпатий 22 липня повідомив, що приступив до виконання обов’язків головнокомандувача Збройних сил України, хоча президент ще не підписав офіційного указу про його призначення. Начальником Генерального штабу у своїй команді він назвав генерал-майора Ігоря Скибюка, колишнього командувача Десантно-штурмових військ.
Про кадрові зміни Драпатий написав у Facebook. Президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі підтвердив, що укази про зміну керівництва Збройних сил України готуються та мають бути формалізовані найближчим часом. Водночас на сайті Офісу президента станом на момент публікації їх ще не оприлюднили.
Драпатий розповів, що познайомився зі Скибюком у 2022 році на Півдні України, коли вони з одного командного пункту керували операцією зі звільнення Херсонщини. За його словами, за час командування Скибюка в Десантно-штурмових військах виросли сильні командири, серед яких Олег Апостол, Дмитро Волошин, Євген Ласійчук, Святослав Заєць, Еміль Ішкулов та Андрій Ткачук.
За словами Зеленського, разом із Драпатим та Євгенієм Хмарою вирішено, що новим начальником Генштабу стане саме Скибюк. Президент також повідомив, що визначено подальшу службу Олександра Сирського та Андрія Гнатова. Серед пріоритетів нового керівництва він назвав розвиток кіберсил, мобілізаційний процес і посилення захисту неба, зокрема програму “Фрея” та співпрацю зі США щодо ліцензій на виробництво “Петріотів”.
Напередодні в публічному просторі поширилася теза, що виконувач обов’язків міністра оборони не має права подавати президенту кандидатуру на посаду головнокомандувача, оскільки за класичною процедурою таке подання має робити лише чинний міністр. Цю позицію спершу озвучила журналістка Юлія Кирієнко, посилаючись на статтю 16 закону про національну безпеку.
Згодом Кирієнко у своєму Telegram-каналі визнала помилку та пояснила, що законодавство не містить прямої заборони для виконувача обов’язків міністра робити таке подання.
Журналістка нагадала, що подібна колізія вже виникала у 2021 році, коли законодавці планували обмежити повноваження виконувачів обов’язків міністрів у законопроєкті №4531. Тоді президент повернув закон до Верховної Ради з пропозицією прибрати ці обмеження, оскільки тривала відсутність призначеного міністра могла паралізувати роботу відповідного центрального органу виконавчої влади.
