Інвестиційна компанія Dragon Capital підготувала прогноз економічного розвитку України, розглядаючи два сценарії: базовий, в якому активні бойові дії триватимуть у 2026–2027 роках, та альтернативний, що передбачає стійке перемир’я в середині 2026 року. Олена Білан, директорка аналітичного департаменту та головна економістка компанії, зазначила, що базовий сценарій ґрунтується на припущенні про продовження бойових дій, які негативно вплинуть на економічне зростання через атаки на критичну інфраструктуру. Проте, значні обсяги зовнішньої підтримки допоможуть підтримати економіку та зміцнити військову спроможність України, зокрема через збільшення виробництва вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Тривала війна на Близькому Сході також вплине на українську економіку, посилюючи інфляційний тиск та зростання імпорту, хоча загальний вплив залишиться обмеженим. В альтернативному сценарії з миром темпи економічного зростання будуть помірними через обмеження з боку пропозиції, зокрема робочої сили.
Внаслідок атак середньорічний дефіцит електроенергії зросте до 10% (порівняно з 4% торік та 8% у 2024 році), а пропускна здатність портів зменшиться, проте це не завадить експорту, оскільки енергодефіцити негативно вплинуть на виробництво в експортно орієнтованих галузях. Обсяги зовнішньої підтримки України залишаться високими, зокрема завдяки новій чотирирічній програмі МВФ на $8.1 млрд та пакету від ЄС на 90 млрд євро на 2026–2027 роки, що замінить “репараційний кредит”. Це зміцнить військову спроможність України і дозволить збільшити витрати на війну до $125 млрд у 2027 році з $85 млрд у 2024 році.
Протягом 2026-2027 років Україна зможе отримати близько $95 млрд зовнішнього фінансування бюджету, при цьому частка кредитів у бюджетній підтримці знизиться до 25% з 55% у 2022-2025 роках, що сприятиме борговій стійкості. Основним двигуном економічного зростання стане внутрішній ОПК, який зможе суттєво наростити виробництво завдяки додатковому фінансуванню, компенсуючи зниження активності в інших секторах через енергодефіцити. Тимчасову підтримку економіці в цьому році надасть експорт зернових та олійних, який, як очікується, зросте на 30% р/р через затримки збору врожаю минулого року. Проте, суттєвий дефіцит робочої сили продовжить стримувати економічну активність.
Річний показник інфляції коливатиметься в межах 6-8% у 2026 році, досягнувши 7,1% наприкінці року. Споживча інфляція знизиться до 5,2% р/р до кінця 2027 року, наближаючись до цільового показника НБУ. Дефіцит зовнішньої торгівлі зросте до $57 млрд у 2026 році та помірно скоротиться до $52 млрд у 2027 році, зокрема завдяки зниженню імпорту в результаті вирівнювання їх оподаткування в рамках програми з МВФ. НБУ підтримував стабільний курс гривні до долара США з середини 2024 року, враховуючи високу інфляцію. Однак, сповільнення інфляції у другій половині 2025 року створить умови для контрольованої девальвації гривні до долара США. Експерти очікують, що НБУ продовжить обережно ставитися до темпів послаблення гривні, дозволяючи лише помірну девальвацію до 45,5 грн/дол. США цього року та ще на 5% у 2027 році, до 48,0 грн/дол. США.
Міжнародна допомога залишиться основним джерелом фінансування бюджетного дефіциту. Оскільки більшість цієї допомоги надається безповоротно, зростання державного боргу буде помірним. Експерти оцінюють, що державний борг, відповідно до цілей боргової стійкості МВФ, стабілізується на рівні близько 93% ВВП (без врахування фінансування по програмах ERA та USL, а також боргу перед Росією). Базовий сценарій враховує негативні наслідки війни на Близькому Сході, зокрема зростання світових цін на нафту і газ, проте передбачає швидке закінчення бойових дій у найближчі місяці та повернення цін на нафту до $70 за барель. Триваліша війна в регіоні чинитиме додатковий негативний вплив на економіку України, зокрема через посилення інфляційного тиску.
Збільшення вартості імпорту енергоносіїв та добрив призведе до розширення зовнішньоторговельного дефіциту. Проте, враховуючи структурні дисбаланси, викликані війною, це не загрожуватиме зовнішній стійкості країни. Збереження ціни на нафту на рівні $100 за барель протягом року може додатково розширити торговельний дефіцит на $1,4 млрд (0,6 в.п. ВВП). НБУ буде обережнішим щодо темпів валютної лібералізації. Темпи економічного зростання в перші роки після війни будуть помірними. Споживчий та інвестиційний попит, ймовірно, зросте через покращення настроїв та початок відбудови, але внутрішнє виробництво навряд чи зможе задовольнити попит через дефіцит робочої сили.
Після війни в Україну повернеться близько 15% біженців, але лише 0,3 млн осіб поповнять робочу силу. Часткова демобілізація збройних сил може збільшити пропозицію робочої сили, але ризики повторного нападу з боку Росії вимагатимуть утримання великої армії. Чисельність робочої сили залишиться значно меншою, ніж 17 млн осіб до війни, що не дозволить задовольнити зростаючий попит на працю. Масштабне залучення трудових мігрантів може стримуватись низьким рівнем зарплат в Україні, а також культурними та мовними бар’єрами.
Втрата виробничих потужностей через окупацію територій також обмежить економічне зростання. На тимчасово окупованій території залишаються близько 20% посівних площ та 40% сталеливарних потужностей. Втрата Запорізької АЕС, яка до війни забезпечувала близько 20% електроенергії, також негативно вплине на економіку. Скорочення фіскального стимулу в перші роки після війни також стримуватиме зростання, оскільки зростання витрат на відбудову лише частково компенсує скорочення бюджетних витрат на оборону. Програми зовнішньої підтримки, ймовірно, будуть скорочені відповідно до потреб бюджету.
У сценарії стійкого перемир’я реальний ВВП зросте на 3,5% у 2026 році та 5,0% у 2027 році. Частина споживчого попиту, яка не буде задоволена внутрішнім виробництвом, підвищить ціни та стимулюватиме імпорт, тоді як відновлення експорту залишиться обмеженим. Зовнішньоторговельний дефіцит залишиться високим — близько 20% ВВП, що вдвічі перевищує довоєнні рівні, незважаючи на скорочення імпорту товарів подвійного призначення та енергетичних матеріалів. Інфляційний тиск разом із високим зовнішньоторговельним дефіцитом створить умови для послаблення гривні в поєднанні з жорсткою монетарною політикою.
