Жителя Павлограда на Дніпропетровщині, який майже два роки переховувався від українського правосуддя в Німеччині, у червні цього року передали українській стороні після затримання на території ФРН. Тепер він постане перед судом за шахрайство та легалізацію коштів.
За даними Дніпропетровської обласної прокуратури, у 2023 році підозрюваний організував злочинну співпрацю зі спільником, який перебував на тимчасово окупованій території та відбував там покарання. Той телефонував клієнтам одного з українських банків, називався працівником служби безпеки та виманював конфіденційні дані платіжних карток. Після цього павлоградець прив’язував реквізити чужих карток до сервісу безконтактної оплати на своєму телефоні й отримував доступ до грошей потерпілих.
Викрадені кошти він не зберігав готівкою. Натомість купував мобільні телефони та іншу техніку, а згодом перепродував її. Саме так, за версією слідства, він приховував незаконне походження грошей, через що у справі є окрема стаття про легалізацію майна. Серед потерпілих є військовослужбовці. Загальна сума збитків сягає майже 600 тис. грн.
Схему викрили прокурори Павлоградської окружної прокуратури спільно з правоохоронцями. У грудні 2023 року відбулися санкціоновані обшуки, однак на той момент підозрюваний уже встиг виїхати за кордон і залишався недосяжним для слідства. У лютому 2025 року його оголосили в міжнародний розшук. Згодом чоловіка затримали в Німеччині, після чого компетентні органи ФРН на запит України ухвалили рішення про його видачу.
Під час розслідування чоловікові заочно повідомили про підозру. Йому інкримінують шахрайство, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 4 ст. 190 КК України), а також легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 КК України). Після екстрадиції суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування та оперативний супровід забезпечує Павлоградський районний відділ поліції ГУНП у Дніпропетровській області.
Цей випадок є частиною ширшої тенденції. Із початку 2026 року прокуратура забезпечила екстрадицію до України 19 осіб: 8 — з Польщі, 6 — з Німеччини, 2 — з Чехії та по одній — з Іспанії, Латвії та Бельгії. Після 2022 року екстрадиційні процеси між Україною та країнами ЄС стали активнішими через збільшення кількості міжнародних розшуків і розширення співпраці правоохоронних органів. Ключову роль у цьому механізмі відіграють запити українських судів та Офісу Генерального прокурора, які через Міністерство юстиції надсилають до інших держав.
Щоб екстрадиція стала можливою, українські правоохоронці мають зібрати докази, відкрити кримінальне провадження та оголосити підозру або заочно винести вирок. Лише після цього подається екстрадиційний запит, а іноземні суди можуть почати перевірку його обґрунтованості. Саме за такою процедурою розглядали і справу жителя Павлограда.
Схема, яку використовував підозрюваний, — виманювання банківських реквізитів і прив’язка чужих карток до мобільного телефону — є різновидом так званого «дропінгу». Способи легалізації викрадених активів нині набули значного поширення: зловмисники залучають підставних осіб, щоб ускладнити відстеження фінансових операцій і вивести кошти з поля зору правоохоронців. Кіберполіція застерігає, що навіть той, хто «просто переказував» чужі гроші, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності як співучасник.
За 2025 рік в Україні зареєстрували майже 49 тисяч кримінальних проваджень за шахрайство, і більшість таких злочинів відбувається через психологічний тиск, а не технічний злам. Найбільше таких випадків фіксують у Києві, Дніпропетровській та Харківській областях.
