Шахраї поширюють у Facebook, TikTok та Telegram фейкову рекламу про державні виплати й за лічені секунди спустошують банківські рахунки жертв. Подібну тактику зловмисники вже використовували, прикриваючись брендами відомих компаній, зокрема маскуючись під Rozetka, щоб виманювати гроші.
За підрахунками Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем (ЄМА), фішинг під виглядом державних виплат посідає четверте місце за кількістю звернень до кіберполіції. У цій схемі більшість процесів автоматизовано за допомогою спеціального шахрайського програмного забезпечення.
Детальний розбір механіки шахрайства та правила захисту опублікувало видання dev.ua. Сама схема працює як чотириетапний конвеєр. Спершу в стрічці соцмереж користувач бачить спонсорську рекламу з тригерами на кшталт “Виплати для ВПО”, “Програма Тепла Весна” або “Допомога від фонду НАТО”. Після переходу за посиланням людина потрапляє на підроблену копію порталу “Дія” або на фальшиву сторінку авторизації банку — Приват24, monobank тощо. Далі жертва вводить логін, пароль і фінансовий номер, думаючи, що підтверджує отримання коштів. Насправді ж вона погоджує вхід шахрая до свого особистого кабінету. На останньому етапі зловмисники піднімають кредитний ліміт до максимуму та виводять усі кошти.
ЄМА називає кілька базових ознак підробки. Офіційні сайти державних установ в Україні завжди мають домен .gov.ua, наприклад diia.gov.ua або msp.gov.ua. Натомість адреси на кшталт diia-support.site, diia.gov.me чи privat-24.s3dx.site є фальшивими. Якщо браузер або антивірус показує червоне попередження про небезпеку ресурсу, не варто намагатися обійти цей захист через VPN.
Є й інші сигнали небезпеки, на які потрібно реагувати одразу. Для отримання законних виплат державі потрібен лише IBAN — міжнародний номер рахунку, що починається з UA. Жодна справжня виплата не вимагає паролів від онлайн-банкінгу, CVV-кодів чи SMS-кодів підтвердження. Держава та міжнародні донори — ООН, Червоний Хрест — не запускають таргетовану рекламу в соцмережах з обіцянками роздати гроші. Усі реальні послуги доступні лише на порталі або в офіційному застосунку “Дія”.
ЄМА рекомендує діяти за трьома кроками.
Атаки через соціальні мережі давно стали окремим напрямком шахрайства в Україні. Зловмисники шукають жертв у соцмережах через приватні повідомлення та фейкові пропозиції, наприклад оформлення документів без іспитів. Про такі схеми попереджає ТСЦ МВС, а шахраї постійно підлаштовують свої легенди під актуальні запити людей.
Кіберполіція фіксує й інші вектори атак, не пов’язані з держвиплатами. Шахраї використовують онлайн-ігри для викрадення даних, а деякі платформи виявляються замаскованими азартними майданчиками. Кіберполіція регулярно публікує поради щодо захисту в цифровому середовищі та закликає перевіряти легальність будь-якого сервісу перед введенням особистих даних.