Фінляндія скасувала багаторічну заборону на ввезення і зберігання ядерної зброї на своїй території. Відповідні зміни до закону про атомну енергетику президент країни Александер Стубб підписав 26 червня, а чинності вони набудуть уже 1 липня. У Кремлі у відповідь пригрозили “відповідними заходами”, хоча ще три роки тому запевняли, що вступ Фінляндії до НАТО Москву “не цікавить”.
Поправки фінський парламент схвалив ще 17 березня: за них проголосували 125 депутатів, проти — 61, повідомляє “DW”. Нові норми дозволяють ввезення, транспортування та розміщення ядерної зброї на території Фінляндії, однак лише у випадках, пов’язаних із національною обороною або колективними зобов’язаннями НАТО. Водночас у Гельсінкі підкреслюють, що в мирний час постійно розміщувати ядерні боєголовки ніхто не планує.
Стубб пояснив це рішення логікою стримування. Хяккянен, коментуючи погрози з Москви, заявив, що в Гельсінкі “абсолютно готові” до реакції Росії. На його думку, оновлення законодавства, навпаки, зменшує ризик того, що Фінляндія може стати об’єктом військової активності з боку РФ.
До НАТО Фінляндія приєдналася у квітні 2023 року після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Тоді в Кремлі стверджували, що вступ сусідньої країни до альянсу не є загрозою і Москву “не цікавить”. Тепер же Росія погрожує наслідками через дії Гельсінкі, які той здійснює саме як член НАТО.
У січні 2026 року Фінляндія офіційно вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Тоді Стубб пояснив це так: “Реальність така, що нашим сусідом є агресивна імперіалістична держава під назвою Росія, яка сама не є учасником конвенції і сама безжально застосовує наземні міни”. Тепер наступним кроком у цій самій логіці стало ядерне питання.
У травні 2026 року Стубб закликав Європу до прямого діалогу з Росією, заявивши, що для цього “прийшов час”. Це демонструє складність підходу Фінляндії: країна одночасно зміцнює оборонні можливості й не відмовляється від дипломатичного каналу. Проте рішення щодо ядерної зброї свідчить, що безпекова логіка є визначальною.
Ще в березні 2026 року, коли парламент голосував за поправки, Кремль уже виступав із погрозами через скасування ядерного табу. Речник Путіна Дмитро Пєсков тоді заявив, що це “призводить до ескалації напруженості” і не виключив “відповідних заходів”. У Гельсінкі ці сигнали проігнорували та дочекалися президентського підпису.
Водночас Росія сама посилює військову присутність біля фінського кордону. Навесні 2026 року стало відомо, що РФ будує нову військову базу поруч із Фінляндією — перший повністю новий гарнізон із часів СРСР. Об’єкт у селі Нова Вілга під Петрозаводськом розрахований на від 4 до 6 тисяч військовослужбовців і розташований приблизно за 175 кілометрів від фінського кордону.
