Антибалістичну систему Freya вже збирають у Європі за принципом конструктора, і саме вона може стати основою для масштабного виходу України на міжнародний ринок зброї. Раніше розробники пояснювали, чому Freya може перевершити Patriot за низкою показників. Тепер до обговорення долучилися представники оборонної індустрії та порушили ширше питання: чи зможе Україна перетворити технологічні розробки на стабільне фінансування армії.
Генеральний директор військової компанії Вадим Кодачигов прокоментував ситуацію журналістам телеканалу Київ 24. За його словами, приватні виробники здатні створювати якісні рішення, однак масштабування залишається системною проблемою, яку неможливо подолати без участі держави.
Кодачигов повідомив, що вже пропонував Міністерству оборони конкретну модель: відкривати виробництва в Чехії, країнах Балтії та Польщі, у більш безпечних локаціях, зі спеціальним податком до України за кожен вироблений там виріб. Ці кошти, за його задумом, мали б безпосередньо спрямовуватися на закупівлю зброї для армії. Він назвав таку схему нормальною ринковою процедурою та наголосив, що цей ринок зараз вільний.
Також Кодачигов навів оцінку потенціалу: за рік-два Україна може отримати суму, рівну двом-трьом державним бюджетам, виключно за рахунок продажу зброї. Він порівняв цей ресурс із газовими доходами Росії та підкреслив, що Україна не має стільки газу, зате має технології. Саме вони, на його думку, повинні стати основою для наповнення бюджету, а не предметом передачі іноземним партнерам.
Демонополізація експорту є ключовою тезою, яку Кодачигов просуває з часу, коли очолив асоціацію виробників озброєння. Він зазначив, що Росія активно просуває свої технології на зовнішній ринок і відкрито на цьому заробляє — “шалені гроші”, як висловився він сам. Україна ж досі не використала цю нішу, хоча має для цього всі підстави. За його словами, вже за три-чотири місяці роботи у правильному напрямку можна отримати перші надходження до бюджету без прохань до партнерів.
Freya — це консорціум незалежних європейських компаній, мета якого — до 2027 року створити автономну систему перехоплення балістичних ракет. Її основою є ракета FP-7, яку позиціонують як аналог ATACMS, але вдвічі дешевшу. Нові випробування підтвердили здатність до маневрів у повітрі, що є ключовою вимогою для перехоплювача, а в перспективі платформа зможе збивати навіть балістичні цілі.
Аргументи Кодачигова вписуються в ширший контекст дискусії про експорт українських розробок. Нинішня ситуація означає, що українські виробники мають 50% вільних потужностей, але держава не дає їм ліцензії на експортні операції. Через це виробники переносять бізнес у країни, де президентське оточення не вирішує, кому давати дозвіл на експорт, а кому ні. Саме цю проблему, за задумом Кодачигова, має розв’язати системний підхід із прозорим оподаткуванням зарубіжних виробництв.
Fire Point заявляє, що платформа FREYJA зможе збивати балістичні цілі, і наголошує на перспективі закрити українське небо без залежності від іноземних поставок. Після успішних випробувань FP-7 головний конструктор Fire Point Денис Штілерман закликав європейських партнерів пришвидшити темпи співпраці заради пан’європейського антибалістичного щита. Саме про цей ринок говорить Кодачигов, і наразі він залишається вільним.
Ворог нарощує кількість балістики, оскільки Росія знає про проблеми України зі збиттям саме цього типу зброї. Через нестачу антибалістичних ракет для ППО противник готовий повторювати масштабні удари. На цьому тлі європейська оборонна промисловість не готова повністю взяти на себе відповідальність за власний захист: бракує і виробництва, і сучасного проєктування. Саме на цей структурний попит і відповідає пропозиція Кодачигова.
Українська компанія Fire Point показала запуск балістичної ракети FP-7 — тієї самої розробки, що ляже в основу антибалістичної системи Freyja і здатна покривати 200 кілометрів. Fire Point заявляє, що платформа зможе збивати і балістичні цілі. Співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штілерман раніше заявляв, що прагне знизити вартість перехоплення балістичної ракети до рівня нижче 1 мільйона доларів.
Зеленський заявляв, що Україна може виробляти 8 мільйонів дронів, але фінансування дозволяє закуповувати лише половину, отже, є 4 мільйони БпЛА для можливого виходу виробників зброї на експорт. За підрахунками, тільки на FPV-дронах держава може заробити щонайменше 2 мільярди доларів. Країни-учасниці Рамштайну разом із ЄС уже виділили понад 5,7 мільярда доларів на виготовлення українських ракет та безпілотників, а пріоритети формату змістилися у бік інвестицій у внутрішнє українське виробництво.