Федеральна служба безпеки Росії повідомила про затримання у Криму двох чоловіків, яких звинувачує в нібито передачі розвідувальних даних Головному управлінню розвідки Міноборони України. В умовах війни перевірити ці твердження ФСБ за допомогою альтернативних джерел неможливо. Імена затриманих не називають.
Про затримання 2 липня повідомили російські ЗМІ з посиланням на Крим.Реалії. За версією ФСБ, йдеться про чоловіків 1968 і 1986 років народження, які нібито збирали та передавали через Telegram інформацію про розташування російських військових об’єктів і критичної інфраструктури на півострові. Також, за твердженням російських силовиків, вони відстежували рух залізничних складів через Керченський міст.
Крім того, ФСБ стверджує, що затримані нібито хотіли забрати саморобний вибуховий пристрій зі схрону, аби закласти його на залізничному полотні. На відео, яке оприлюднила ФСБ, один із чоловіків із розмитим обличчям повторює версію силовиків і каже, що його затримали ще в листопаді 2024 року — нібито під час спроби забрати цей пристрій. Редакція Крим.Реалії підкреслює, що такий запис міг бути зроблений під примусом.
Обом чоловікам висунули обвинувачення за двома статтями — частиною 3 статті 222.1 КК РФ (придбання і зберігання вибухівки групою осіб) та статтею 275 КК РФ (державна зрада).
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну подібні справи в Криму набули масового характеру. У 2025 році правозахисники Кримськотатарського ресурсного центру зафіксували 100 затримань кримчан. Переважно це справи про “держзраду” та “дискредитацію Збройних сил РФ”, які правозахисники називають інструментом політично мотивованих переслідувань.
У правозахисній організації “Кримський процес” зазначають, що окупаційна влада суттєво посилила практику переслідувань за “державну зраду”. Там вказують, що будь-яку критику, проукраїнську позицію або навіть непряму нелояльність можуть трактувати як “держзраду”. Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголошує, що стаття про державну зраду не має чітких правових меж і дає змогу непропорційно карати фактично за будь-які дії.
За даними правозахисної ініціативи Irade, лише за одну весну на півострові затримали щонайменше чотирьох “терористів” і десятьох “українських шпигунів”. У всіх цих випадках повністю відсутня інформація про затриманих, а встановити обставини їхнього затримання неможливо.
Збір розвідданих через месенджери та стеження за об’єктами інфраструктури — типова схема, яку ФСБ приписує затриманим на окупованих територіях. Залізнична інфраструктура і Керченський міст традиційно залишаються у пріоритеті розвідки обох сторін. Подібний механізм — збір і передача інформації через Telegram — фігурує і в справі двох кримчан, про яку ФСБ заявила 2 липня.
