Новопризначеного секретаря Ради національної безпеки і оборони Ігоря Клименка звинуватили у плагіаті докторської дисертації. Незалежні аналітики заявили, що виявили десятки випадків неправомірних запозичень із праць російських, білоруських та українських науковців. За словами дослідників, окремі фрагменти можуть свідчити не лише про копіювання текстів, а й про можливу фальсифікацію результатів.
Захист дисертації відбувся у травні 2019 року, коли Клименко очолював Національну поліцію України. Як повідомляє незалежне білоруське видання “Радіо Свобода” з посиланням на сервіс “Плагіат та фальсифікація в наукових роботах”, експерти знайшли плагіат на 51 із 414 сторінок докторської роботи Ігоря Клименка. Йдеться про дисертацію “Теорія і практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліцейських”, яку він захистив у Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Аналітики стверджують, що зафіксували текстові збіги щонайменше із сімома науковими працями: п’ятьма роботами російських авторів, однією статтею білоруської дослідниці та однією працею українського науковця. У багатьох випадках, як зазначається, автор не цитував першоджерела належним чином, а частину текстів переклав українською, змінивши окремі слова, але зберігши структуру та авторські висновки.
Одним із найпомітніших прикладів дослідники називають статтю білоруської дослідниці Наталії Савлакової про часову перспективу особистості, опубліковану у 2010 році. Хоча ця праця є у списку використаних джерел, у самому тексті посилання на неї немає. Аналітики звернули увагу на однаковий порядок абзаців і майже ідентичні формулювання.
Ще одним джерелом запозичень, за даними дослідників, стала кандидатська дисертація російського психолога Вадима Кисельова про антикорупційну поведінку працівників державних установ. За їхніми словами, Клименко переписував уривки, замінюючи словосполучення “співробітник державної організації” на “працівник поліції” або “курсант”. Автори аналізу зазначають, що такі механічні заміни подекуди призводили до очевидних логічних помилок у тексті, оскільки курсанти не мають службових повноважень, які їм приписувалися.
Дослідники також заявили, що так звана авторська методика оцінювання антикорупційної поведінки поліцейських майже повністю базується на матеріалах російського автора: із шістнадцяти запитань лише чотири, на їхню думку, додав сам Клименко. Ще один приклад стосується статті російського професора Андрія Караяні про психологічну модель службової діяльності. За словами аналітиків, на її основі фактично написана одна з наукових статей Клименка, яку пізніше використали в дисертації.
Звинувачення у плагіаті з’явилися одразу після того, як Клименко отримав одну з ключових посад у системі безпеки держави. Призначення відбулося на тлі масштабного оновлення керівного складу силового блоку, де паралельно змінюють й інших посадовців.
