Іран офіційно розширив список умов для завершення війни, висунувши нову вимогу про встановлення повного суверенітету та права стягувати плату за прохід суден через стратегічну Ормузьку протоку. Як повідомляє CNN 2 квітня, Тегеран вже працює над відповідним законопроєктом для формалізації контролю над цим важливим шляхом, через який проходить 20% світового експорту нафти. Цей крок є відповіддю на несподівану ефективність морської блокади, що дозволяє Ірану утримувати світову економіку в заручниках, використовуючи відносно недорогі військові засоби. Тегеран розглядає протоку як інструмент впливу на глобальну економіку та потенційне джерело мільярдних доходів. Раніше Іран погрожував закрити Ормузьку протоку у разі нападу, але успішність такого кроку у зриві глобальних торговельних потоків зміцнила його позицію. Аналітики зазначають, що Іран був частково здивований результативністю своєї стратегії щодо Ормузької протоки, що стало підставою для розширення вимог і наміру закріпити цей важіль впливу на тривалий термін. “Один із уроків, які були винесені з цієї війни, полягає в тому, що Іран виявив новий важіль впливу і, ймовірно, використовуватиме його в майбутньому”, — цитує CNN експертку. У США висловили занепокоєння щодо таких дій. Державний секретар Марко Рубіо попередив, що спроби впровадження системи стягнення плати за прохід через протоку є незаконними та небезпечними для світової спільноти. Раніше під час переговорів із Вашингтоном Іран вимагав послаблення санкцій та визнання права на розвиток ядерних технологій у мирних цілях, але питання контролю над Ормузькою протокою не піднімалося. Тим часом парламентська комісія Ірану затвердила попередній законопроєкт щодо судноплавства в Ормузькій протоці, який передбачає запровадження зборів за прохід суден та обмеження для кораблів, пов’язаних зі США та Ізраїлем. Іран раніше заявляв про готовність забезпечити вільний прохід через Ормузьку протоку, але лише за умови розриву дипломатичних відносин із США та Ізраїлем. За інформацією іранських медіа, Корпус вартових Ісламської революції повідомив, що арабські та європейські країни, які висилатимуть послів цих держав, зможуть без обмежень користуватися маршрутом. Це один із ключових енергетичних коридорів світу, через який проходить майже п’ята частина глобальних поставок нафти. Таким чином, Тегеран фактично пов’язує доступ до стратегічної протоки з політичними рішеннями інших країн, використовуючи її як інструмент впливу.
Іран вимагає контроль над Ормузькою протокою для завершення конфлікту
