Під час з’їзду “Єдиної Росії” 28 червня Володимир Путін назвав нинішній період для Росії “складним” і “доленосним”, а також запевняв, що влада “впорається з усіма проблемами”. В Інституті вивчення війни пояснили, що за цими заявами приховується реальний вплив українських далекобійних ударів. На думку аналітиків, за риторикою про “силу і стабільність” стоять відчутні наслідки атак по російській інфраструктурі, а сама Росія вже зіткнулася з паливною кризою, яку Кремль намагається применшити.
На з’їзді своєї правлячої партії Путін використав виступ, щоб продемонструвати “силу” Росії, наголосити на намірі досягати цілей агресивної війни проти України військовим шляхом і відкинути дипломатичні варіанти. Аналіз цієї промови опублікував Інститут вивчення війни (ISW). У своєму виступі Путін частково визнав наслідки українських далекобійних ударів для ситуації всередині Росії. Зокрема, він назвав такі удари “терористичними атаками” проти російської інфраструктури, маючи на увазі атаки по нафтових об’єктах агресора.
Під час наради щодо паливного ринку він стверджував, що Росія нібито повністю реалізує свої стратегічно важливі програми розвитку, навіть якщо Кремлю доведеться коригувати окремі плани з урахуванням “поточної ситуації”. Також Путін заявляв, що країна нібито подолає всі виклики, її економіка вийде “на новий рівень”, а влада виконає завдання у сфері демографії, підвищення рівня життя населення та збереження “традиційних цінностей”.
В ISW звернули увагу, що Путін у розмитій формі визнав наслідки далекобійних ударів по Росії, але водночас намагався знизити занепокоєння і створити враження стабільності. Він говорив про “складний” і “доленосний” етап, проте запевняв, що Кремль розуміє всі проблеми та реагує на них.
Аналітики ISW наголосили: “Кремль продовжує вдаватися до подібних риторичних прийомів, намагаючись вплинути на Захід та Україну, щоб вони поступилися вимогам Росії, особливо з огляду на те, що боєздатність Росії на полі бою у 2026 році продовжує знижуватися, а здатність Росії досягати своїх цілей військовим шляхом перебуває під питанням.”
Хоча Путін прямо не згадував ані українську кампанію ударів по території Росії, ані масштабний дефіцит бензину, який охопив країну, його виступ, імовірно, мав показати, що він усвідомлює нинішні економічні та соціальні труднощі. Водночас трибуну з’їзду він використав для того, щоб підкреслити готовність досягати цілей агресії проти України саме військовим шляхом і відкинути будь-які дипломатичні сценарії завершення війни.
Рівень підтримки Путіна опустився до найнижчого показника від часу повномасштабного вторгнення у 2022 році. Падіння рейтингу прискорилося після тривалих ударів Сил оборони України по військовій інфраструктурі в Криму, які зруйнували звичний спосіб життя на окупованому півострові. Через це колабораційна влада була змушена запровадити режим надзвичайного стану.
Удари України на великі відстані по нафтопереробних заводах і логістиці далі посилюють проблеми Росії з дефіцитом палива та ускладнюють логістику на окупованій території. На цьому тлі в Кремлі вже радять росіянам рідше користуватися автомобілями. Крім того, російська влада оголосила про повернення до бензину марок АІ-76 та АІ-80, які були популярними за часів СРСР.
Українські дрони скоротили виробництво бензину в Росії на 25%. За тиждень із 15 по 21 червня обсяги різко зменшилися, а десятки регіонів запровадили талони на пальне. Через паливну кризу Путін провів екстрене засідання. Головний нафтозаводський актив Москви після удару може простоювати до наступного року. Криза охопила 53 регіони країни та тимчасово окуповані території України, де ввели обмеження на продаж бензину й дизелю. Зокрема, у 18 регіонах водіям дозволяють купувати не більше 50 літрів бензину або один повний бак.
Щоб зберегти запаси пального на період літнього піку споживання, уряд Росії запровадив повну заборону на експорт бензину до кінця липня. Торік країна продала за кордон майже 5 мільйонів тонн бензину. Тепер ці обсяги залишаються всередині країни, однак і цього не вистачає для покриття потреб ринку. У Росії зростають ціни на бензин, а дефіцит пального поширився майже на всі регіони. Наслідком цього стало прискорення інфляції та ускладнення для російського центробанку завдання втримати економіку на плаву.
Аналітики The Telegraph зазначали, що в новій фазі війни в Україні вирішальним чинником стає здатність знищувати ворожу логістику в тилу. Україна послідовно посилює кампанію ударів середньої дальності по тилових об’єктах. Із березня 2026 року інтенсивність таких атак помітно зросла. Майже щодня українські далекобійні ракети та дрони б’ють по енергетичній інфраструктурі, заводах з виробництва зброї, командних і логістичних центрах.
Удари українських безпілотників по російських нафтобазах обернулися для Росії не лише втратою запасів пального, а й масштабними судовими процесами. Як свідчать матеріали про паливну кризу в Росії, наслідки для паливного ринку виявилися значно глибшими, ніж заявляла офіційна Москва. Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти через суд вимагають компенсацій. Із матеріалів судових розглядів випливає, що атаки українських дронів по нафтобазах у 2024-2025 роках спричинили зрив великих паливних контрактів.
