Кабінет Міністрів визначив місце для Українського національного пантеону. Меморіальний комплекс облаштують на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”. Уряд уже ухвалив відповідну постанову, яка відкриває наступний етап підготовки до будівництва пантеону.
Ідею створення пантеону для українських героїв минулого й сьогодення — політиків, державників, військових і діячів культури — раніше активно обговорювали на рівні Офісу президента. Закон “Про Український національний пантеон” Верховна Рада ухвалила 1 липня 2026 року. Після цього Кабмін затвердив конкретне місце розташування комплексу. Документ підготував Український інститут національної пам’яті.
На Український інститут національної пам’яті також покладено розробку концепції функціонування та структури пантеону, науково-методичний супровід, а також організацію експертних і публічних обговорень. УІНП разом із Міністерством закордонних справ верифікуватимуть похованих за кордоном захисників незалежності України та інших героїв, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості й ідентичності. У виняткових випадках прах особи може бути почесно перепохований у пантеоні разом із членами сім’ї першого ступеня споріднення.
Окремі повноваження матиме Міністерство культури. Воно відповідатиме за розташування пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок і вимог охорони культурної спадщини. Крім того, Мінкульт має провести конкурс на найкращий архітектурний проєкт. До участі в ньому залучать представників державних органів, місцеву владу, громадськість, міжнародні організації, релігійні об’єднання, а також провідних архітекторів, істориків і мистецтвознавців.
Створення, облаштування, утримання та забезпечення функціонування пантеону в складі Національного заповідника “Києво-Печерської лаври” фінансуватимуться з державного бюджету та з інших джерел, не заборонених законодавством.
28 червня, у День Конституції України, президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про Український національний пантеон. За його заснування проголосували 287 народних обранців, при цьому жоден депутат не утримався і не голосував проти. В УІНП назвали це результатом тривалого шляху — від ідеї, висловленої понад 30 років тому, до чіткого законодавчого регулювання.
Закон визначає правовий статус пантеону. У ньому вшановуватимуть найвидатніших представників української нації, які зробили винятковий внесок у здобуття незалежності, розбудову держави, формування нації, культури та науки. Право бути вшанованими матимуть глави українських держав різних історичних епох, президенти України, головнокомандувачі збройних формувань, визначні діячі науки, культури, освіти та релігії. Також до пантеону можуть потрапити лауреати Нобелівської премії, пов’язані з Україною.
Ініціатива спричинила гостру реакцію Польщі. У Варшаві заявили, що створення пантеону загострює конфлікт із Києвом. Напруження між країнами посилило і рішення президента Кароля Навроцького позбавити Зеленського ордена Білого Орла. Глава Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не погодиться на вступ України до Євросоюзу, якщо Київ не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА, зокрема Степана Бандери.
Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО й однією з найвизначніших духовних і культурних пам’яток України. Символічним є те, що саме на її території президент Зеленський у День Конституції оголосив про подання законопроєкту про Національний пантеон. Того ж дня він також повідомив про заснування ордену Європи та підписав указ про відзначення 1000-ліття Лаври.
