Президент Естонії Алар Каріс вважає, що навесні 2022 року європейські країни допустили стратегічну помилку, коли не скористалися моментом для посилення тиску на Росію. На його думку, це потрібно було зробити після відступу російських військ від Києва, щоб підштовхнути агресора до переговорів.
Про це Каріс сказав в інтерв’ю фінському мовнику Yle. Він зазначив, що дипломатичні контакти щодо врегулювання війни формально зберігаються, однак їхня динаміка істотно сповільнилася.
Однією з причин він назвав загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема навколо Ірану. Через це частину міжнародної уваги, а також ресурсів США й партнерів, було переорієнтовано. Водночас Україна, за його словами, заявляє про готовність до діалогу, а технічні консультації не припиняються.
Каріс також наголосив, що навіть після завершення війни відносини з Росією залишатимуться непростими. Він підкреслив, що будь-які зміни можливі лише за умови трансформації самої РФ. Як історичний приклад президент Естонії навів Німеччину після Другої світової війни: “Нацистська Німеччина була державою-агресором. Після Другої світової війни, коли керівництво країни було покарано, Німеччина змінилася. Менш ніж за 10 років вона була в НАТО та Європейському Союзі”.
За словами Каріса, зараз Росія далі веде війну на виснаження, а Захід утратив сприятливий момент для дипломатичного тиску. Він зауважив: “Коли російські війська були відкинуті з околиць Києва досить близько до російської території, Європа мала б можливість посадити агресора за стіл переговорів. Зараз ніхто за стіл переговорів не сідає”.
На його переконання, Європейський Союз повинен завчасно сформувати комплексну стратегію щодо Росії. Такий план, за його словами, потрібен і на випадок можливих переговорів, і для періоду після завершення війни. Каріс вважає, що починати цю роботу слід уже зараз.
Окремо президент Естонії застеріг від ситуації, за якої Європу можуть усунути від ключових рішень щодо майбутнього війни. Він наголосив: “ЄС вклав багато коштів в Україну. Не може бути так, що коли настане час, за столом переговорів опиняться США, Росія і, можливо, третя країна, а Європи взагалі не буде. У нас мають бути ідеї та плани щодо того, як взаємодіяти з Росією. Ми маємо розпочати розробляти ці плани зараз, тому що процеси в ЄС займають багато часу”.
Раніше в політичних колах ЄС уже тривали суперечки щодо того, у якому форматі варто підтримувати контакти з Москвою. Частина лідерів, зокрема в Латвії та Естонії, допускала прямі переговори за певних умов. Водночас інші представники ЄС виступали проти такого підходу без чіткої стратегії та механізмів контролю.
Також звучали заяви про готовність України до потенційної зустрічі на найвищому рівні за участі міжнародних посередників, зокрема США та Туреччини. Анкара зі свого боку неодноразово заявляла про готовність надати майданчик для таких переговорів. Крім того, обговорювалися неформальні ініціативи щодо майбутніх форматів перемовин, покликані привернути увагу ключових політичних гравців і знайти нові підходи до врегулювання конфлікту.
