Атлантичний океан другий рік поспіль демонструє явища, що викликають занепокоєння у науковців. Окрім незвично тихого сезону ураганів, спричиненого Ель-Ніньйо, дослідників дедалі більше турбує формування так званої «холодної плями» (cold blob) на південь від Гренландії. Поки планета стрімко нагрівається, цей регіон Північної Атлантики демонструє протилежну тенденцію: за останнє століття температура води тут знизилася приблизно на 0,3 градуса. Хоча цифра здається невеликою, для масштабів океану це суттєва зміна, особливо на тлі глобального потепління Світового океану. Океанографи пов’язують цей феномен з ослабленням Атлантичної меридиональної перекидної циркуляції (AMOC), стан якої, ймовірно, є найслабшим за останнє тисячоліття. Причиною уповільнення AMOC стало танення льодовикового щита Гренландії. Величезні обсяги прісної води, що потрапляють в океан, легші за солону, тому вони залишаються на поверхні та перешкоджають зануренню щільних шарів води на глибину. Це порушує природний механізм перерозподілу тепла між широтами. Наслідки ослаблення AMOC можуть бути глобальними: зміни температурного режиму, характеру опадів та руху повітряних мас. Зокрема, зміщення тропічних зон дощів може вплинути на Африку та південну частину Америки. Крім того, порушення циркуляції здатне спричинити підвищення рівня моря, зміну морських екосистем та негативно вплинути на сільське господарство через зміну режиму опадів. Різні кліматичні моделі прогнозують, що несприятливі зміни можуть розпочатися вже в найближчі десятиліття.
Холодна пляма в Атлантиці: чому вчені б’ють на сполох
