Китай готує цифровий бар’єр навколо своїх найпередовіших систем штучного інтелекту, прагнучи не допустити іноземного використання власних технологічних здобутків. Поштовхом до цього стали стрімке зростання можливостей китайських моделей і загострення конкуренції зі США. Подібне ШІ-протистояння між великими державами вже проявляється у військовій сфері: зокрема, ГУР України застосовує ШІ Palantir для ударів по тилу Росії.
Державні чиновники КНР уже зустрічалися з керівництвом Alibaba, ByteDance та Z.ai, щоб обговорити можливі правила обмежень. Як пише Gizmodo з посиланням на Reuters, нові норми можуть охопити і відкриті, і закриті моделі штучного інтелекту, зокрема ті, які ще не вийшли на ринок. Водночас влада вивчає способи контролю за тим, які іноземні компанії зможуть фінансувати китайські ШІ-стартапи.
Окремим напрямом стала поступова відмова від чипів Nvidia на користь продукції місцевих виробників. Це відбувається в межах великої державної програми, яка передбачає інвестиції близько 2 трильйонів юанів (майже 294 мільярди доларів) у розвиток центрів обробки даних протягом наступних п’яти років.
Поштовхом до нових обмежень стали й конкретні технологічні досягнення. Представлена минулого місяця модель GLM-5.2 від Z.ai продемонструвала у тестах із кібербезпеки результати, близькі до провідних американських систем, і при цьому, за словами розробників, обійшлася значно дешевше. Саме такий прогрес змусив Пекін по-новому оцінити потребу в захисті власних розробок.
Ще одним тригером стала нова модель Mythos від американської компанії Anthropic, яку описують як потужний інструмент для виявлення вразливостей у комп’ютерних системах. Засновник китайської компанії 360 Security Technology Чжоу Хун’ї наголосив, що Китай не може дозволити США отримати перевагу в галузі кібербезпеки завдяки таким технологіям.
Дискусія про те, чиї моделі є більш просунутими, давно вийшла за межі академічної площини. OpenAI та Anthropic раніше заявляли, що окремі китайські компанії могли використовувати американські моделі для тренування власних систем за так званою практикою дистиляції знань. Наразі вона прямо не заборонена законом, однак адміністрація Дональда Трампа вже заявила про намір посилити контроль у цій сфері.
Дії Пекіна виглядають як симетрична відповідь: поки Вашингтон обмежує доступ до американських чипів і моделей, Китай намагається захистити власні розробки від витоку назовні. У підсумку обидві країни дедалі сильніше ізолюють свої ШІ-екосистеми. Наслідком цього може стати формування двох окремих технологічних просторів — так звана “кремнієва завіса”, яку описує історик Юваль Ной Харарі.
Обмеження зовнішнього доступу є лише частиною ширшої стратегії Пекіна. The New York Times писала, що в країні також активно створюють системи ШІ для виявлення потенційних ворогів режиму всередині держави. Такі інструменти дають змогу аналізувати поведінку громадян у масштабах, недоступних для традиційних методів стеження. Це показує, що китайський ШІ розвивається одразу в кількох напрямах: комерційному, безпековому та репресивному.
Армія КНР уже впроваджує штучний інтелект у військову аналітику. Збройні сили країни використовують ШІ для стратегічного планування та формування підрозділів на основі нових технологій. Саме тому можливе обмеження доступу іноземців до китайських моделей має не лише економічне, а й стратегічне значення.
