10 липня 2026 року Китай уперше в історії країни успішно повернув перший ступінь орбітальної ракети після виведення супутника на орбіту. Перший ступінь “Чанчжен-10B” приземлився на морську платформу після запуску, що відбувся о 12:15 за місцевим часом із космодрому Веньчан на острові Хайнань.
Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC), повідомляє Space.com, підтвердила успішне завершення місії. Приблизно через шість хвилин після відокремлення перший ступінь виконав керовану вертикальну посадку на морську платформу, обладнану спеціальною сітковою системою захоплення. У CASC стверджують, що така технологія повернення ракети за допомогою сітки застосована вперше у світі. Після технічного обслуговування ступінь планують повторно використати вже до кінця 2026 року.
“Чанчжен-10B” — двоступенева ракета заввишки близько 63 метрів і діаметром 5 метрів. Перший ступінь працює на рідкому кисні та гасі, другий — на рідкому кисні та рідкому метані. У багаторазовій конфігурації ракета здатна виводити на орбіту до 16 тонн корисного навантаження, тоді як Falcon 9 — 25 тонн. Ракету спроєктували як частково багаторазову, з відновлюваним першим ступенем за концепцією, аналогічною до американського Falcon 9.
До цього вертикальну посадку першого ступеня після орбітального запуску змогли виконати лише дві організації у світі — SpaceX і Blue Origin. Тепер до них приєдналася китайська CASC, а країна стала другою після США, яка опанувала цю технологію. Раніше Китай саджав перші ступені лише на експериментальних ракетах суборбітального класу, які не досягали орбіти. Нинішній запуск став першим, під час якого посадка відбулася в межах повноцінної орбітальної місії.
Значення цієї події виходить далеко за межі одного польоту. “Чанчжен-10B” є вантажною модифікацією ракети “Чанчжен-10”, яка має стати основою китайської програми пілотованих польотів на Місяць до 2030 року. Для кожної місячної пілотованої експедиції передбачено два запуски: перший має вивести на орбіту пілотований корабель “Менчжоу” з екіпажем, другий — місячний посадковий модуль. Після стикування на навколоземній орбіті обидва апарати рушать до Місяця.
У заяві після запуску CASC наголосила, що багаторазова конфігурація ракети суттєво знижує вартість запусків і дає переваги у корисному навантаженні та економічності. Окрім “Чанчжен-10B”, Китай також розробляє ще кілька ракет із відновлюваним першим ступенем, зокрема “Чанчжен-12A” та “Чжуцю-3”, яка належить приватній компанії Landspace. Обидві ракети дебютували у грудні 2025 року, вивели вантажі на орбіту, але їхнім першим ступеням тоді приземлитися не вдалося.
Ракетні успіхи Китаю відбуваються на тлі ширших стратегічних амбіцій країни. 6 липня 2026 року Китай випробував міжконтинентальну балістичну ракету в Тихому океані, здатну нести ядерний заряд. Також країна активно розвиває власне угруповання супутникового інтернету SpaceSail як конкурента Starlink: із 2024 року компанія вивела на орбіту близько 200 супутників. Це значно менше, ніж понад 10 000 апаратів Starlink, однак темпи розгортання орбітального угруповання свідчать про серйозні наміри.
Водночас Росія та Китай посилюють координацію у космічній сфері не лише в мирному контексті. 9 липня 2026 року розслідувачі оприлюднили документи про секретні переговори між Москвою і Пекіном щодо спільного знищення супутників Starlink та створення спільних систем протиповітряної оборони. Це свідчить про те, що технологічна гонка за багаторазовими ракетами та супутниковими угрупованнями набуває не лише комерційного, а й безпекового виміру.
