Міський голова Києва Віталій Кличко 15 квітня 2026 року підписав розпорядження №184 про реорганізацію КП “Київська спадщина” шляхом приєднання до КП “Світоч”. Це рішення стало наслідком численних кадрових провалів: керівники “Спадщини” змінювались один за одним, але жоден не зміг пояснити, куди зникають зароблені кошти. Кличко пообіцяв ліквідувати це підприємство ще у грудні 2024 року, і лише через чотири місяці після обіцянки було підписано відповідний документ. Члени Громадської ради при КМДА занепокоєні: навіть після реорганізації ярмарки приносять до бюджету лише 10 млн грн, тоді як очікувалося мінімум 50 млн грн. Згідно з розпорядженням №184, у КМДА створюється спеціальна комісія для реорганізації КП “Київська спадщина”, яка має провести інвентаризацію майна підприємства, повідомити державного реєстратора та підготувати передавальний акт. Реорганізацію планують завершити до 31 грудня 2026 року, а контроль за виконанням покладено на заступника голови КМДА Олега Куявського. Восени 2024 року директор “Київської спадщини” Олексій Литвинов потрапив у центр скандалу на засіданні Тимчасової контрольної комісії Київради, де не зміг пояснити, скільки коштів підприємство заробило та куди вони пішли. Це стало причиною його звільнення 11 жовтня 2024 року. Після його відставки новий директор, ексрозвідник з ГУР, також не зміг забезпечити прозору звітність і залишив посаду менш ніж за рік. У грудні 2024 року Київрада вирішила ліквідувати “Спадщину” шляхом її приєднання до КП “Світоч”, але система чинила опір реформам. Роль “Київської спадщини” на ярмарковому ринку перейшла до КП “Світоч”, яке існує вже 25 років, але також не демонструє ефективності: за рік підприємство заробило стільки ж, скільки пара досвідчених IT-фахівців. Це свідчить про те, що проблема полягає не лише в “Спадщині”, а й у системі організації ярмарків у столиці, яка є непрозорою та вигідною лише небагатьом. Члени Громадської ради при КМДА Євгеній Слесаренко та Геннадій Кривошея протягом двох років намагаються навести порядок на торговельних майданчиках. Хоча за перший квартал 2025 року вдалося зібрати 10 млн грн, активісти вважають, що при прозорій системі надходження мали б сягати щонайменше 50 млн грн на рік. Решта, на думку Слесаренка, осідає у “схемах”. 26 березня 2026 року депутат Київради Дмитро Білоцерковець запропонував перевести всі ярмарки через систему Prozorro.Продажі, і Кличко підтримав цю ідею. Проте, станом на середину квітня, ситуація не змінилася: анонси ярмарків тривають, а “схеми” залишаються. Геннадій Кривошея зазначив у Facebook, що проект рішення був направлений до Департаменту промисловості та розвитку підприємництва майже рік тому, але досі не отримав відповіді. Депутат Білоцерковець в коментарях до посту Кривошеї назвав конкретну особу, яку вважає головним гальмом реформи. Проблема організації ярмарків у Києві є системною і давньою. Ще на початку 2025 року стало відомо, що в КП “Київська спадщина” відсутні реєстри продавців, хоча кожен третій з них виявився пільговиком. Спроби цифровізації через портал “Київ Цифровий” принесли скромні результати: лише 96 торговельних місць пройшли реєстрацію. Нові керівники підприємства, призначені після звільнення Литвинова, не лише не покращили ситуацію, а й почали ховати документацію вже через кілька тижнів після призначення. КП “Світоч”, яке поглинає “Спадщину”, також не є взірцем прозорості. Його директорка Валентина Мандрик, колишня депутатка Київради, задекларувала вісім земельних ділянок загальною площею понад 20 тис кв.м. Активісти ставлять запитання: як підприємство, яке офіційно заробляє мізерні суми з міського бюджету, може дозволити своєму керівництву утримувати таку кількість нерухомості? Відповіді на це питання в КМДА поки що немає.
Київська спадщина: реорганізація та проблеми з фінансами
