Упродовж минулого тижня, з 3 по 9 серпня, серед депутатів Верховної Ради найкраще в медіа цитували Ярослава Железняка з фракції “ГОЛОС”. Такі дані Інформатор отримав із власного безперервного моніторингу провідних українських медіа, який тривав із 3 до 9 серпня 2026 року. Надалі результати такого моніторингу публікуватимуть щотижня по понеділках.
До трійки лідерів за 3–9 серпня увійшли Ярослав Железняк із 50,6 бала, Данило Гетманцев із 35,6 та Олексій Гончаренко з 31,2. Далі розташувався Руслан Стефанчук із майже такою самою вагою, як у Гончаренка.
Железняк отримав найвищий бал за відносно скромної концентрації 0,43. Це означає, що публікації про нього були розподілені впродовж тижня, а не вийшли в один день. Пік припав на 6 серпня.
Саме 6 серпня ворог завдав нищівних ударів по складах великих українських компаній. Зокрема постраждали ROZETKA, Епіцентр та інші. Железняк заявляв, що точкових заходів з боку держави недостатньо і що потрібне страхування ризиків бізнесів. Водночас найбільше медіа цитували його слова про ситуацію навколо відставки Ольги Стефанішиної з посади посолки у США та про те, хто може її замінити. 6 серпня Ярослав Железняк заявив: “Після того, як Свириденко відмовилась, а Умєрова наші самі ж відмовили, то ще думають кого відправити туди. В тому числі, це може бути дуже неочікувана кандидатура”.
Гончаренко за 24 публікацій набрав менше балів, ніж Железняк за 23. Різницю пояснюють вага видань і кількість згадок у заголовках: у Железняка таких згадок було 7, у Гончаренка — лише 1. Найчастіше Гончаренка цитували також у зв’язку з ударами 6 серпня та загрозами для великого бізнесу.
Найгарячішим днем тижня стало 6 серпня. Саме тоді зафіксували піки цитованості у Железняка, Гончаренка, Порошенка, Беленюка, Южаніної, Ткаченка, Разумкова, Тимошенко, Чернєва та Власенка.
Пік цитованості Стефанчука та Безуглої припав на 4 серпня. Цього дня Стефанчук підписав розпорядження, яке нарешті дозволило представникам медіа очно відвідувати засідання парламентських комітетів і Тимчасових слідчих комісій.
Безуглу 4 серпня найактивніше цитували через її наїзд на Залужного. Ексглавкома вона назвала “внутрішнім ватником” після його резонансної заяви про те, що НАТО застаріло і не готове відповісти на виклики сучасної війни. Саме ці слова Безуглої медіа поширювали найширше.
Пік цитованості Гетманцева та Рахманіна припав на 3 серпня. Того дня вийшло велике інтерв’ю Рахманіна Українській правді, головна думка якого зводилася до того, що з відставкою Михайла Федорова “не все так однозначно”. Провідні медіа активно розібрали це інтерв’ю на цитати. Також 3 серпня медіа широко цитували заяви Гетманцева з критикою Мінцифри.
Найбільше прямих цитат отримали Железняк і Гетманцев. Далі йдуть Гончаренко та Беленюк — їх цитували трохи менш активно.
Водночас Стефанчук, який посів четверте місце за балом, за тиждень не отримав жодної прямої цитати — його лише згадували. Така сама ситуація у списку топ-10 склалася з Порошенком і Василевською-Смаглюк.
За фракціями відрив “Безпартійних” виявився дуже великим: 213,0 сумарного бала на 42 депутатів у рейтингу. Для порівняння, “ГОЛОС” набрав 73,0 бала силами лише чотирьох депутатів. Фактично всю фракцію тягнуть Железняк і Рахманін.
Показник концентрації 1,0 означає, що всі публікації про депутата вийшли в один день. Тобто йдеться не про постійну присутність у новинах, а про разовий інформаційний спалах. Саме така картина у Максима Ткаченка й Дмитра Разумкова: 5 і 4 публікації відповідно, і всі 6 серпня.
Інформатор також наводить цитати депутатів, які медіа публікували найчастіше. Серед них Олексій Гончаренко, “Інформатор”, 5 серпня — про удари ворога по складах великих компаній, через які можливі банкрутства великого бізнесу; Юрій Камельчук, “Новини. LIVE”, 3 серпня — про удари ворога по УЗ; Яна Зінкевич, ТСН, 4 серпня — про похорон Єви Ройтер, волонтерки “Госпітальєрів”, яка загинула під час удару 1 серпня. Ця новина викликала великий резонанс у медіа.
Із 390 депутатів до моніторингу за тиждень потрапили лише 66. Ще 324 депутати не отримали жодної згадки, а це переважна частина Верховної Ради. На думку Інформатора, це показовий момент, оскільки після створення монобільшості та з урахуванням воєнного стану український парламент втратив частину власної впливовості. Депутатів зараз можна поділити на дві категорії: тих, хто під час голосування натискають кнопку, і тих, хто проти, але від них нічого не залежить. І першій, і другій категорії часто немає про що говорити. Деяким депутатам також важко пояснити, чому вони підтримали той чи інший законопроєкт.
У моніторингу врахували 30 провідних медіа. Реальні згадки депутатів знайшли у 18 із них — від “НВ” із 34 публікаціями і “Новини. LIVE” із 24 до “Мілітарного” та “Х-спорту” — по одній. За період із 3 до 9 серпня 2026 року перевірили 33 238 статей.
Попередні експерименти змусили виключити з моніторингу багато медіа середньої ланки через велику кількість маніпулятивних текстів. Топ-20 і показник “концентрація”, тобто частку публікацій в один день, рахували на основі тих самих 66 депутатів, які отримали хоча б одну згадку за тиждень. Інформатор пообіцяв детальніше розповісти про метод підрахунку в окремій новині.
