Москва посилила тиск на Мінськ і домагається від президента Білорусі Олександра Лукашенка прямої участі у війні проти України. Водночас російська сторона окреслює для Білорусі конкретний перелік завдань. Імовірність нового вторгнення з білоруського напрямку обговорюють дедалі активніше. Головним інструментом впливу Кремля на режим Лукашенка називають фінансовий шантаж, адже той критично залежить від російських субсидій. Відмова виконувати вимоги Москви може обернутися економічним крахом режиму.
Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на американських та європейських дипломатів і представників розвідки. Колишній офіцер російської розвідки, який обізнаний із переговорами між Росією та Білоруссю, підтвердив, що Москва тисне на Мінськ, погрожуючи позбавити його фінансових ресурсів, від яких залежить його діяльність. Значну частину цих переговорів від імені Москви веде посол РФ у Білорусі Борис Гризлов, який має прямий контакт із Лукашенком. Конкретні вимоги Кремля до Мінська стосуються трьох напрямків.
WSJ також зазначає, що Москва, ймовірно, розглядає ризиковану ескалацію війни, оскільки її армія має труднощі з просуванням на сході України, а президент Путін через понад чотири роки після початку конфлікту стикається зі зниженням внутрішньої підтримки. За словами офіційних осіб, Білорусь, на території якої Москва розміщує тактичну ядерну зброю, може посісти важливе місце в цьому плані.
Білорусь уже продає Москві бензин та інші нафтопродукти на тлі зростаючого дефіциту палива в Росії після українських атак на нафтову інфраструктуру. Окрім цього, Москва все активніше використовує дронові наземні станції на білоруській території для наведення безпілотників углиб України. Нині в Білорусі перебувають близько 2000 російських військовослужбовців.
Олександр Лукашенко заявив, що президент Франції Еммануель Макрон під час приблизно 90-хвилинної телефонної розмови минулого місяця сказав йому: Париж має інформацію про намір Білорусі посилити свою участь у війні.
Для Лукашенка втягування у війну несе загрозу краху режиму, адже більшість білорусів не хочуть воювати, а ЗСУ мають значно більший бойовий досвід. Аналітики ISW вважають, що Білорусь навряд чи піде на наземне вторгнення проти України, оскільки інститут не фіксував на кордоні нарощування білоруських сил, достатнього для такого кроку. До того ж Росії бракує резервів, які були б потрібні для підтримки білоруських військ у разі наземного вторгнення. Водночас Путін дедалі більше прагне поглинути Білорусь.
Американські аналітики вважають, що використання Росією білоруської території для ударів дасть змогу шахедам та “Молніям” атакувати автомагістраль М-06. Ця дорога проходить через західні області України і є ключовим маршрутом постачання з Польщі. Якщо безпілотники запускатимуть із Білорусі, це підвищить їхню точність і здатність уражати рухомі цілі вздовж українських ліній постачання.
Керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко говорив, що, схоже, Білорусь справді отримала від Росії завдання тримати в напрузі українські сили перед весняно-літньою спробою штурмових дій на сході та півдні. Командувач Національної гвардії України прямо назвав умову, за якої удар із Білорусі може стати можливим: Росія має зосередити щонайменше 70 тисяч боєздатних військовослужбовців. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що можлива військова операція Росії з території Білорусі є цілком реальною.
На території Білорусі вздовж двох прикордонних з Україною областей розміщена техніка — ретранслятори на вишках, які коригують вогонь по українському населенню та вбивають цивільних. Саме через це обладнання між Києвом і Мінськом спалахнув новий дипломатичний конфлікт. Президент України Зеленський заявив, що Білорусь і далі допомагає Росії завдавати ударів по українській території, і якщо Мінськ найближчим часом не відключить це обладнання, Україна може зробити це самостійно.
Також Інформатор писав про загострення після заяви ЗСУ про 500 цілей у Білорусі. Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді повідомив, що українські військові тримають під контролем пів тисячі об’єктів у Білорусі — від військових баз і складів до логістичних вузлів та критичної інфраструктури. За його словами, усі ці цілі мають точні координати і можуть бути уражені в разі прямої загрози для України.
