Народна депутатка Ніна Южаніна 14 квітня звернула увагу на те, що уряд ухвалив рішення 10.04.2026 №332-р, внаслідок якого з резервного фонду було виділено 732,5 млн грн на заходи стійкості, такі як котельні та когенерація. Перед цим рішенням залишок резервного фонду складав приблизно 800 млн грн. Южаніна звинуватила Кабінет Міністрів під керівництвом Свириденко у необдуманих діях. “Таким чином, одним рішенням уряд фактично вичерпав майже весь залишок резервного фонду. Це означає, що резервний фонд фактично вичерпано вже в квітні, хоча він мав би забезпечувати непередбачені витрати протягом усього року. І це не лише про цифри, а про підхід”, – зазначила Ніна Южаніна. Депутатка також підкреслила, що інформація про розподіл коштів між обласними державними адміністраціями не була оприлюднена, а перелік об’єктів ще тільки формується. Отже, гроші вже виділені, але конкретні деталі відсутні. Южаніна нагадала, що формально уряд ще “доручив”: “Це виглядає не як системна підготовка, а як спроба “зібрати конструкцію на ходу””, – додала вона. Як повідомляв Інформатор, частина коштів з резервного фонду була виділена для фінансування витрат, які не мали термінового або непередбачуваного характеру. Зокрема, на фінансування програм підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги, зокрема програми “Національний кешбек”, з резервного фонду було виділено 2,138 млрд грн, що становить майже 5% від загального обсягу резервного фонду. Згідно з законодавством, уряд може використовувати кошти на різні програми лише за умови, що парламент передбачив це у законі про державний бюджет або вніс зміни до цього закону. Процес внесення змін до бюджету може займати кілька тижнів або навіть місяців. Резервний фонд має на меті спростити цей процес, дозволяючи уряду оперативно витрачати гроші, коли виникає потреба, але немає часу на тривале погодження змін парламентом. Зазвичай це відбувається у випадках непередбачуваних подій або надзвичайних ситуацій, пояснює Дмитро Андрієнко з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки. “Ключова особливість полягає у спрощеній процедурі використання коштів: рішення про їх спрямування ухвалюються Кабінетом Міністрів без проходження повної парламентської процедури, що дозволяє забезпечити фінансування у максимально стислі строки. Саме тому цей інструмент є критично важливим в умовах високої невизначеності та постійних безпекових викликів”, – зазначає він. Наявність резервного фонду дозволяє уряду швидко виділяти фінансування на термінові потреби, зокрема для ліквідації наслідків російських обстрілів критичної інфраструктури. Наприклад, 25 березня уряд ухвалив рішення про виділення 12,85 млрд грн на будівництво інженерних конструкцій для захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, залізниці та пошти. Водночас використання коштів резервного фонду для фінансування кешбеку може свідчити про відхилення від основної функції цього фонду, зазначає Андрієнко. “Такі витрати мають системний, а не екстрений характер і, відповідно, повинні проходити через загальну процедуру бюджетного планування та погодження Верховною Радою. Фінансування з резервного фонду фактично означає обхід повноцінного бюджетного процесу”, – додає він. Внаслідок зміни функцій резервного фонду з антикризового реагування на джерело фінансування широкого спектра ініціатив, зростає вразливість бюджетної системи до потенційних шоків.
Критика використання резервного фонду урядом України
