Литва заявила про готовність стати посередником між президентами Польщі та України після дипломатичного скандалу навколо ордена Білого Орла. У Вільнюсі вважають, що обидві сторони конфлікту “дали себе захопити емоціям”, тому бачать свою роль у відновленні прямого діалогу між Варшавою та Києвом. Головна мета — організувати зустріч Кароля Навроцького та Володимира Зеленського, поки напруга не завдала незворотної шкоди регіональному партнерству.
Про готовність Литви взяти на себе посередницьку місію повідомляє RMF24. Головна радниця президента Литви з питань зовнішньої політики Аста Скайскіріте заявила, що “найімовірніше знову доведеться докласти зусиль, аби організувати розмову обох президентів”. За її словами, ситуація “розігрілась з обох боків” — і польського, і українського.
Президент Литви Гітанас Науседа ще тиждень тому під час виступу в литовському парламенті наголосив, що для Вільнюса принципово важливо, аби зв’язок між Варшавою і Києвом залишався якомога міцнішим. Він заявив, що Литва зацікавлена в тому, щоб “зупинити навіть найменші ознаки послаблення” цього зв’язку.
Скандал виник після рішення Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування “імені Героїв УПА”. У відповідь 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Після цього від польських нагород відмовилися три колишніх президенти України — Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
Перед тим як Зеленський відправив орден назад до Варшави “Новою поштою”, Україна намагалася врегулювати ситуацію дипломатично. Як повідомив президент України в інтерв’ю ТСН, керівник Офісу президента Кирило Буданов та його перший заступник Сергій Кислиця їздили до Польщі й зустрічалися з командами президента, прем’єра та спікера Сейму. Однак ця місія не дала результату.
Зеленський пов’язав рішення Навроцького з польською внутрішньою політикою, оскільки у 2027 році в Польщі відбудуться парламентські вибори. За словами президента України, він пропонував Навроцькому особисту зустріч, але у відповідь почув, що “Україні не місце в Європі, бо це погано для польського фермера”.
Окремий резонанс спричинило питання щодо ордена Білого Орла у Беніто Муссоліні, Катерини ІІ та колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера. Міністерка канцелярії президента Польщі Агнєшка Єнджак пояснила, що Польща не відкликає нагороди посмертно, а Шредер “ніколи не ображав польський народ так відкрито”. Водночас вона наголосила, що позбавлення Зеленського ордена не означає відмови Польщі від підтримки України.
Щодо участі Зеленського в конференції з відновлення України у Гданську, яка відбувається цього тижня, колишній посол Польщі в Україні Бартош Цихоцький повідомив, що рішення про неприїзд Зеленський ухвалив ще до скандалу з орденом. Скайскіріте зазначила, що відсутність українського президента “кине тінь на атмосферу” конференції, однак ключові рішення щодо підтримки України на ній однаково мають бути ухвалені.
Ще до скандалу з нагородою між Польщею та Україною тривали дипломатичні зусилля для врегулювання суперечностей. Буданов та Кислиця провели переговори з широким колом польських посадовців — від адміністрації президента до спікера Сейму, однак повернулися без результату. Зеленський зазначив, що від самого початку скептично оцінював шанси на успіх цієї місії.
Після хвилі критики у Польщі пояснили свою позицію щодо ордена Зеленського: рішення Навроцького пов’язане з поточними подіями, а не з історичними прецедентами, і не означає зміни польської стратегії підтримки України. Прем’єр Дональд Туск попередив, що втягування у конфлікт є “стратегічною помилкою”, від якої програють обидві сторони, а найбільше це вигідно Росії.
