Президент Білорусі Олександр Лукашенко здійснив раптовий таємний візит до диктатора РФ Володимира Путіна в його приватну резиденцію на Валдаї. Це сталося наступного дня після того, як він публічно зажадав від посла Росії не втягувати Білорусь у війну з Україною. Раніше ISW зазначав, що Мінськ намагається балансувати між тиском Кремля та залишками власного суверенітету. Про саму зустріч Мінськ і Москва повідомили вже після того, як Лукашенко, ймовірно, повернувся до Білорусі. Додаткову увагу привернуло місце переговорів, адже Путін майже ніколи не приймає іноземних лідерів на Валдаї.
Обставини поїздки відновили за даними телеграм-каналу “Агентства” та відкритих джерел. Перше офіційне повідомлення про візит з’явилося о 16:00 за московським часом у телеграм-каналі “Пул Першого”, який є прес-службою білоруського президента. Ще через дві години там повідомили, що в резиденції на Валдаї стартувала зустріч у форматі “тет-а-тет”. Також канал оприлюднив відео прибуття Лукашенка до неназваного аеропорту.
Як пише видання, аеродром на оприлюдненому відео нагадує “Хотилово-2”. На це вказують конфігурація майданчика, капонір поруч з Іл-96 і будівлі з трубами на задньому плані. Згідно з даними FlightRadar24, літак, яким регулярно користується Лукашенко, вилетів із Мінська о 9:46 за московським часом і взяв курс на північний захід. Через 45 хвилин після зльоту борт вимкнув транспондер над Андреаполем у Тверській області. Близько полудня транспондер знову увімкнувся над Бухолово, селищем за 40 кілометрів на південний схід від “Хотилово-2”. Після цього літак менш ніж за 50 хвилин приземлився в Мінську. Під час прибуття Лукашенка рух на трасі М-11 поблизу путінської резиденції зупиняли, що підтверджували користувачі в мережі та дані карти Google.
За словами прес-секретаря Дмитра Пєскова, лідери обговорили порядок денний Союзної держави, торговельно-економічну взаємодію та регіональну безпеку. Окремо факт зустрічі підтвердив і Кремль.
Резиденція на Валдаї не є дипломатичним майданчиком. За інформацією видання “Проект”, саме там Путін живе зі своєю нинішньою сім’єю. Офіційні зустрічі в цій резиденції майже не відбуваються, а в пресу час від часу потрапляли лише згадки про приватні заходи — виступи джазмена Ігоря Бутмана, співачок Лариси Доліної та Наталії Ветлицької, а також хокейні матчі за участі президента. Той факт, що Путін прийняв Лукашенка саме там, а не в Кремлі чи офіційній заміській резиденції, сам по собі виглядає як нетиповий дипломатичний сигнал.
Напередодні цієї зустрічі Лукашенко під час переговорів із послом Росії Борисом Гризловим прямо заявив, що Білорусь не хоче втягуватися у війну. Він також підтвердив витік, який з’явився раніше цього тижня: нібито Кремль через Гризлова підштовхує Мінськ до активнішої участі в бойових діях. Москва прагне отримати дозвіл активніше використовувати Білорусь у війні проти України, зокрема для запуску безпілотників із білоруської території та розширення лінії фронту на захід.
Минулого тижня Володимир Зеленський висунув Лукашенку ультиматум — упродовж тижня прибрати з білоруської території ретранслятори, що коригують російські авіаудари. Після заяви Зеленського про виконання цієї вимоги Київ звернув увагу на військову інфраструктуру, яка зводиться в Білорусі. За словами президента України, у російських документах вона описується “в контексті завдань так званої СВО”. За даними WSJ, у разі відмови виконувати вимоги Кремль погрожує Мінську припиненням фінансової підтримки. Лукашенко намагається зберегти баланс між російською підтримкою та тим, що залишилося від підірваного суверенітету країни.
Примітно, що це вже не вперше літак Лукашенка летів до “Хотилово”. Росія і Білорусь уже проводили спільні ядерні навчання. На території Білорусі розміщений “Орєшник” — новітній російський ракетний комплекс, здатний нести ядерну зброю.
Як писав Інформатор, опозиція назвала вісім тривожних ознак підготовки країни до прямої участі у бойових діях. Нова Воєнна доктрина, ухвалена у 2024 році, офіційно дозволяє завдавати превентивних ударів у разі “безпосередньої загрози” та відправляти армію за кордон.
Із 2022 року кількість контрактників зросла у 1,5 раза, а мобілізаційний резерв оцінюють у 289 тисяч людей. На українському напрямку формують Південне оперативне командування, а загальна чисельність військ може перевищити 80 тисяч осіб. Водночас ISW фіксує, що Росія фактично поглинула Білорусь, щоб використати її як плацдарм для власних цілей. Інтеграція з армією РФ досягла максимуму.
