Зруйновані російськими ударами склади в Києві та Київській області дедалі частіше стають об’єктами мародерства. Йдеться не про окремі епізоди, а про системну проблему. Після пожежі в логістичному центрі Roshen на Київщині, яка тривала понад 8 діб, стало зрозуміло, що наслідки стосуються не лише руйнувань від вогню, а й дій людей.
Про промислове мародерство на знищених об’єктах публічно заявив журналіст Євген Плінський. Він звернув увагу, що по складах, зруйнованих прильотами у Києві та Київській області, мародери діють системно. За його словами, це має організований характер і не зводиться до дій поодиноких злодіїв. Євген Плінський відомий як ведучий телемарафону “Єдині новини” на 1+1 та автор журналістських розслідувань корупційних схем.
Використаний ним термін “промислове мародерство” вказує саме на системність явища. Це означає, що на місцях руйнувань працюють не випадкові люди, а організовані групи з інструментами, транспортом і розумінням того, що саме і де шукати.
“Мова тут не про приватну ініціативу, коли якийсь ідіот вирішив полізти за паркан, щоб ухопити якусь крадену здобич. Мова про формування саме системного “виносу” майна зі зруйнованих обʼєктів із подальшим централізованим збутом награбованого. Існують цілі групи в ТГ-каналах, де куратори дають координати місць прильотів, обʼєктів, на які треба завітати, та категорії товарів, які звідти треба виносити”, – зауважив журналіст.
Як зазначає Плінський, на такі заклики найчастіше відгукуються безхатьки й кримінальний елемент. У багатьох випадках схема подібна: на зруйнований об’єкт приходять масово, забирають цінні речі, що залишилися на згарищах, і швидко зникають. Далі награбоване, ймовірно, везуть на адреси “мародерських складів”, де виконавцям платять винагороду, а самі товари згодом продають автори “мародерських схем” на ринках і через майданчики у соцмережах. Водночас, за даними журналіста, цим питанням уже активно займається Нацполіція.
Масштаб проблеми стає зрозумілішим на тлі загальної ситуації з ударами по логістиці. Від початку 2026 року і станом на початок липня в Україні зафіксовано щонайменше 25 випадків пошкодження або знищення складської та логістичної інфраструктури через російські удари. Серед них є як невеликі пожежі на локальних об’єктах, так і повне виведення з ладу великих розподільчих центрів.
Починаючи з квітня 2026 року, атаки на складську інфраструктуру дедалі більше мають не точковий, а системний характер. За останні три місяці “Нова пошта” втратила щонайменше вісім об’єктів у різних регіонах — від Луцька й Одещини до Харкова, Запоріжжя, Києва, Дніпра та Сум. Це свідчить про цілеспрямовану кампанію проти логістичного оператора, а не про випадкові влучання.
Після руйнувань склади нерідко залишаються без належної охорони. Власники зосереджуються на подоланні наслідків ударів, персонал евакуюють, а периметр фактично лишається відкритим. Саме цей вакуум безпеки і використовують мародери. У 2026 році лише в Київському регіоні внаслідок ракетних ударів пошкоджено понад 10 000 кв. м складських площ. Водночас закритість інформації про уражені об’єкти ускладнює їхній захист від мародерів.
Серед найрезонансніших втрат — логістичний центр Roshen у Яготині зі збитками понад 20 млн доларів, розподільчий центр АТБ класу А площею 37 500 кв. м у Дніпрі, а також компанія “Клевер Сторс” у Луцьку, яка втратила близько 75% складської інфраструктури. Одним із найболючіших прикладів цілеспрямованого знищення логістики став удар по сортувальному центру “Нової пошти” у Києві вартістю 15 млн євро. Цей унікальний об’єкт з автоматизованим обладнанням нідерландської компанії Vanderlande неможливо швидко відновити, а кожна доба простою означає не лише матеріальні збитки, а й підвищену вразливість руїн перед мародерами.
Росія свідомо завдає ударів по цивільній виробничій та логістичній інфраструктурі — складах, харчових підприємствах, транспортних вузлах. Такі атаки спричиняють прямі матеріальні втрати для бізнесу й водночас спрямовані на підрив економічної стійкості країни. Мародерство на руїнах стає ще одним ударом по знищених логістичних центрах і добиває компанії вже після того, як з місця їдуть пожежники.
