Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв публічно відреагував на серію потужних ударів України по Москві та Підмосков’ю. Протягом кількох ночей дрони атакували столицю РФ, зокрема Московський нафтопереробний завод. У відповідь Медведєв заявив, що Росія нібито більше не зобов’язана дотримуватися жодних правил війни. Водночас реальність залишається незмінною: армія РФ і раніше не дотримувалася міжнародного гуманітарного права.
Соратник Путіна опублікував розлогий допис, у якому заговорив про “нові правила” для російської армії. Поштовхом до цього стало посилення українських атак на воєнні об’єкти на території країни-агресорки.
Медведєв цинічно заявив, що за межею прийнятного для Росії нібито залишається лише “умисне знищення цивільних осіб”. Такі слова звучать особливо безсоромно на тлі того, що російська армія щодня завдає ударів по житлових кварталах, школах і лікарнях по всій Україні. Також він відкрито відкинув Гаазькі конвенції про закони та звичаї війни, пославшись на латинську клаузулу.
Атаки на Московський НПЗ у Капотні стали символічним переломом у цій хвилі ударів. 16-18 червня Москва і Підмосков’я пережили дві потужні атаки безпілотників. Головною ціллю став завод у Капотні.
Реакція Кремля була передбачуваною — погрози та риторика. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після масштабного нальоту заявив, що армія країни-агресорки й надалі завдаватиме масованих ударів по Україні. Державне телебачення РФ присвятило події близько 20 секунд ефірного часу і не показало жодних кадрів наслідків руйнувань у Москві.
Заяви Медведєва про “скасування правил” не мають практичної цінності, адже РФ і раніше ігнорувала норми міжнародного права, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі України. Тепер Москва намагається виправдати ще жорстокіші дії, вдаючись до псевдоюридичних аргументів. Факт залишається незмінним: Кремль усвідомлює, що недосяжних зон стає менше.
Атаки на московські об’єкти п’ятьма типами БПЛА продемонстрували технологічний прогрес українського безпілотного флоту. Кожен успішний удар по стратегічній інфраструктурі Росії безпосередньо послаблює її здатність фінансувати і постачати армію. Паливо, яке виробляє Московський НПЗ, живить і фронт, тому знищення таких об’єктів має не лише символічне, а й суто практичне значення.
Успішні атаки також оголили системну слабкість російської ППО. Як підтвердили аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), удари по Москві виявили серйозні проблеми з протиповітряною обороною РФ. Чим більше ресурсів Москва спрямовує на захист власної столиці, тим менше їх залишається для прикриття фронтових позицій і тилової логістики.
