Молдова домагається, щоб питання виведення російських військ із Придністров’я було включене до можливих переговорів про припинення війни в Україні. Для Кишинева принциповою є вимога мирного та законного виведення російського контингенту з території країни. Президентка Майя Санду назвала придністровське питання одним із пріоритетів у діалозі з європейськими партнерами.
Про це Санду заявила в ефірі телеканалу Pro TV Chișinău, повідомляє Moldpres. Вона наголосила, що Придністров’я є частиною Молдови та входить до всіх обговорень, пов’язаних із європейським майбутнім держави. Також президентка підкреслила, що рішення про вступ Молдови до ЄС ухвалюється в Брюсселі, а не в Москві. За її словами, однією з головних проблем у контексті Придністровського регіону залишається незаконна присутність російських військ на молдовській території.
Санду зазначила, що якщо відбудуться переговори про завершення війни в Україні, ЄС може врахувати і придністровську проблему, зокрема мирне виведення військових РФ із регіону. У Кишиневі наполягають, що це питання не відкладається на майбутнє, а вже зараз є частиною діалогу з євроструктурами.
Окремо президентка згадала про молдавських громадян, яких затримали на лівому березі Дністра. За її словами, влада намагається врегулювати ці випадки в межах діалогу між Кишиневом і Тирасполем за підтримки ОБСЄ. Поки що домогтися звільнення частини затриманих не вдається, однак уряд продовжить працювати над цим.
Санду підтвердила намір підписати договір про вступ до Євросоюзу до 2028 року. Вона зазначила, що Молдова вже отримала позитивні оцінки від Єврокомісії та Ради ЄС, але остаточний результат залежатиме від того, як країна виконає взяті на себе реформи. Президентка наголосила, що успіх цього процесу залежить від самої Молдови.
Говорячи про євроінтеграцію Молдови та України, Санду підкреслила, що обидві країни оцінюватимуть окремо. Вона заявила, що двосторонні проблеми України з окремими членами ЄС не мають уповільнювати молдовський шлях, так само як і навпаки. “Не можна оцінювати одну країну залежно від реформ, проведених в іншій”, — заявила вона.
У лютому 2025 року прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан говорив, що міжнародний контекст може підштовхнути Росію до виведення військ із Придністров’я в межах переговорного процесу щодо України. У січні 2025 року Санду заявляла, що Молдова готова надати фінансову підтримку Придністров’ю після виведення російських військ і заміни миротворчої місії цивільною під егідою ООН або ЄС. Нинішня позиція Кишинева є продовженням цієї послідовної стратегії.
Президентка Молдови вважає, що мирне врегулювання конфлікту в Придністров’ї можливе завдяки тому, що Україна стримує російську армію далеко від молдовських кордонів. Раніше Санду також заявляла, що Європа та інші партнери України мають посилити економічний тиск на Росію, щоб змусити її сісти за стіл переговорів.
На тлі заяв про виведення військ додаткової ваги набуває указ Путіна про спрощене громадянство РФ для жителів Придністров’я. У травні 2026 року Путін затвердив указ про спрощене надання громадянства мешканцям невизнаного регіону. У Молдові ці дії Кремля розцінюють як навмисну дестабілізацію в регіоні. Кишинів однозначно відреагував на указ Кремля про паспорти РФ для Придністров’я: роздачу документів там оцінили як спробу Москви набрати “гарматне м’ясо” серед жителів лівобережжя Дністра. Саме тому питання виведення військ РФ із Придністров’я стає дедалі більш нагальним у порядку денному молдовської дипломатії.
