У Києві на Замковій горі з’явився третій оглядовий майданчик із видом на Гончарі-Кожум’яки, Волову гору та Покровський монастир. Для його відкриття близько тридцяти волонтерів прибрали стежки Флорівського кладовища, розчистили від чагарів ділянку біля залишків монастирської стіни та облаштували місце для відпочинку.
Про підсумки толоки на своїй Facebook-сторінці повідомив Роман Маленков — голова Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ” та очільник ГО “Україна Інкогніта”. За його словами, учасники прокосили й почистили стежки, зібрали сміття та зробили еколавки зі старих колод.
До роботи долучилися і черниці Флорівського монастиря. Організатори назвали це особливо символічним. Оскільки монастир безпосередньо межує з кладовищем, їхня участь мала не лише практичне, а й символічне значення. Разом із волонтерами вони впорядкували простір, що є частиною однієї з найдавніших монастирських садиб Києва.
Завдяки цій роботі на Замковій горі тепер є три оглядові майданчики. Перший розташований на відрозі Клинець, звідки видно Андріївський узвіз, Андріївську церкву та замок Річарда. Другий — біля могили богданівців, де відкривається краєвид Подолу, Дніпра та лівого берега. Третій, щойно облаштований, міститься у північно-західній частині гори та відкриває панораму Гончарів-Кожум’яків (Воздвиженки), Волової гори та Покровського монастиря.
Під час толоки учасники також впорядкували стежки Флорівського кладовища — прокосили їх і прибрали сміття. Окрему увагу приділили ділянці біля залишків великої монастирської стіни, яку роками приховували чагарі. Із підручних матеріалів, зокрема старих колод, облаштували еколавки, що природно вписалися в середовище гори.
Волонтерські толоки в Києві стають дедалі помітнішою практикою збереження та впорядкування міського середовища. Наприкінці квітня 2026 року весняне прибирання на вулиці Григорія Ващенка в Осокорках показало інший бік цього явища: на організовану толоку прийшли лише дві мешканки з сусідніх будинків, а решту роботи виконали комунальники. Організаторка прибирання обурилася і попередила, що без активної участі громади місцевість і далі перетворюватиметься на занедбану зону.
Ще один приклад — толока 17 травня 2026 року на Подолі. Там волонтери, активісти та комунальні служби разом розчистили занедбану ділянку навколо зруйнованого Музею Григорія Світлицького на вулиці Дегтярній. Учасники вирізали чагарники та вивезли 16 кубів будівельного сміття, яке залишалося там ще з часів будівництва сусіднього кварталу. Ця толока стала підтвердженням того, що спільні зусилля громадськості та міських служб здатні повертати занедбані простори до культурного та міського життя.
