Імовірність повторного вторгнення військ РФ з боку Білорусі на Київ, Чернігівщину чи Рівненщину оцінюють як дуже низьку — щонайменше до кінця вересня. Водночас Білорусь фактично перебуває в залежності від Росії, але намагається уникати прямої участі у війні. Раніше Володимир Зеленський повідомляв, що Росія розгорнула в країні ретранслятори для керування ударними дронами, через що загроза для північних регіонів зросла. Про це йдеться у великому дописі телеграм-каналу «Ваньок Миколаївський».
Автор вважає, що ситуація має ознаки пастки. З одного боку, Росія тисне на Білорусь, вимагаючи активнішого залучення до бойових дій. З іншого — Мінськ намагається зберегти для себе можливість маневру. Загострення, за цією оцінкою, припало на кінець квітня — початок травня, коли по Житомирській і Рівненській областях, зокрема по Коростені, почали бити FPV-дрони. Керування ними Росія здійснює через обладнання, розміщене на білоруській території.
Окремо блогер описує стан білоруської армії. За його даними, чисельність збройних сил становить близько 65 тисяч військовослужбовців, із яких половина — сухопутна складова. Мобілізаційний резерв оцінюється у 200-300 тисяч осіб. Основна техніка, за його словами, переважно застаріла, а рівень оснащення помітно поступається російському. Нині, на думку автора, білоруська армія зосереджена лише на внутрішніх завданнях, навчаннях і розвитку інфраструктури, без будь-яких агресивних дій біля кордону. Винятком залишаються спільні навчання з Росією, які викликають занепокоєння і в України, і в країн Балтії.
Блогер також звертає увагу на логіку українського стримування. На його думку, Київ свідомо не завдає ударів ні по російських військах, ні по техніці на білоруській території, і це є усвідомленим рішенням. Натомість Україна подала публічні сигнали, які показали, що вона знає про загрозу і готова відповідати не тільки словами. Автор наголошує, що розширення фронту ще на кілька сотень кілометрів з білоруського напрямку не потрібне нікому, хто тверезо оцінює ситуацію. Після навчань російський контингент у Білорусі скоротився до кількох тисяч осіб, і переважно це інструктори.
Окремо він вказує на проблеми з антидроновим захистом на півночі: за його словами, із людьми і технікою там «справжня біда». На його думку, єдиним позитивним наслідком загострення довкола Білорусі може стати те, що в північних областях нарешті серйозно займуться антидроновою роботою. При цьому він висловлює сподівання, що не забудуть і про Сумщину.
Напруження навколо білоруського напряму посилюється і на офіційному рівні. Українська розвідка зафіксувала чотири ретранслятори в Білорусі — у Гомельській та Брестській областях. Саме це обладнання, за наявними даними, допомагає Росії завдавати ударів по Житомирській, Рівненській та Волинській областях.
Як заявив президент України Володимир Зеленський, його публічна вимога до Білорусі демонтувати ретранслятори стала завершальним кроком після тривалих непублічних попереджень. Він наголосив, що це обладнання має бути демонтоване, а факт його відключення — підтверджений: «Ніякої технічної підтримки ретрансляторів. Виключити, зняти і показати нам, що це знято. І ми закінчили це питання.»
Президент також заявив, що якщо Лукашенко цього не зробить, це зробить Україна. Росія, за його словами, і надалі намагається втягнути Білорусь у війну, а Лукашенко розуміє, що Київ відповідатиме. Після цієї публічної заяви жодної реакції від Мінська поки не було. У відповідь на загрозу з білоруського напрямку головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 червня повідомив про створення нових частин безпілотних систем на кордоні з Білоруссю та про посилення бригад територіальної оборони.
Попри сильний тиск з боку Москви, головна небезпека для Києва полягає не стільки у прямому вступі білоруської армії в бойові дії, скільки у перетворенні Білорусі на постійний плацдарм для російських операцій. Наземне вторгнення оцінюється як вкрай малоймовірне: підтверджень нарощування білоруських сил біля кордону немає, а Росія не має резервів, необхідних для підтримки такого сценарію. Водночас Білорусь де-факто стала однією з опор російської військової машини.
Білоруські підприємства виробляють важливі компоненти для російського ВПК: мікрочіпи та електроніку, оптичні системи наведення, артилерійські боєприпаси та важкі вантажівки. З початку 2026 року українські військові зафіксували приблизно 20-відсоткове зростання активності російських розвідувальних дронів з білоруської території. Офіційно ж Мінськ своїх військ на бойові дії не відправляв.
