Союзники по НАТО готуються офіційно взяти на себе зобов’язання надати Україні військову підтримку на 70 мільярдів євро та пообіцяти щонайменше таку саму суму на наступний рік. Офіційне оголошення очікується на саміті в Анкарі 7-8 липня. Водночас США не братимуть участі в досягненні цього показника.
Як повідомили Politico шість дипломатів НАТО, проєкт підсумкової декларації вже містить зобов’язання щодо 70 мільярдів євро, а також аналогічну обіцянку на наступний рік. Попри участь президента Дональда Трампа в саміті в Туреччині, Вашингтон до формування цього показника не долучиться. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте хоче зробити головною темою зустрічі нарощування оборонно-промислового виробництва, зокрема щоб приховати внутрішні розбіжності в Альянсі.
Один із дипломатів зазначив, що саме підтримка України, ймовірно, стане найбільш суперечливим питанням саміту. Водночас інше джерело наголосило, що переговори щодо декларації загалом “йдуть гладко”. У документі також передбачено, що європейські союзники візьмуть на себе активнішу роль у захисті континенту через інвестиції в далекобійні системи, засоби ППО та дрони. Крім того, члени Альянсу зобов’яжуться укласти нові контракти на постачання зброї на мільярди доларів і розширити виробничі потужності.
Вона наголосила, що будь-які нові зобов’язання союзників мають бути зосереджені на пріоритетах Києва: протиповітряній обороні, виробництві дронів і ракет, а також боєприпасах великої дальності.
Запропоновані 70 мільярдів євро не будуть повністю новими коштами. Приблизно 30 мільярдів надійдуть із уже затвердженого кредиту ЄС для України на 90 мільярдів євро, а ще 40 мільярдів забезпечать двосторонні зобов’язання окремих держав Альянсу. Один із дипломатів пояснив такий підхід прагматично: більшість союзників по НАТО одночасно є членами ЄС, тому вимагати від них подвійного внеску було б несправедливо.
Ініціатором цієї ідеї стала Німеччина після того, як союзники відхилили пропозицію Рютте спрямовувати по 0,25% ВВП на допомогу Україні. Новий механізм також передбачає вищий рівень прозорості внесків кожної держави. Це має стати відповіддю на скарги країн, які вважають, що несуть надмірний фінансовий тягар. Водночас частина союзників застерігає: якщо держави покладатимуться на кошти ЄС, тиск щодо прямих виплат Україні буде меншим.
Напередодні саміту лідери п’яти найбільших держав Європи у форматі E5 провели зустріч у Берліні та визначили спільні пріоритети. Серед них — підтримка України та гарантії довгострокового фінансування Києва. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Європа має показати Росії: підтримка України не слабшатиме.
Із загальної суми 90 мільярдів 60 мільярдів євро передбачені для оборони України — на закупівлю зброї та розвиток оборонно-промислового потенціалу. Погашення кредиту відбуватиметься виключно за рахунок репарацій Росії, а не з власного бюджету України. Сьогодні, 25 червня, Київ отримав перший транш — 3,2 мільярда євро, які спрямують на обороноздатність і соціальну стійкість.
Попри масштабну фінансову підтримку з боку Європи, за президентства Трампа США фактично зупинили нові прямі поставки зброї Україні. Американська зброя надходить до Києва лише тоді, коли її закуповують інші союзники в межах програми PURL. Саме тому 70-мільярдний пакет НАТО принципово формується без урахування американського внеску.
