Дешеві ударні безпілотники зробили попередню доктрину протиповітряної оборони НАТО непридатною, і це вже визнають на рівні вищого командування Альянсу. Загроза з боку дронів стала очевидною і під час натівських навчань у Швеції, де союзники програли саме через безпілотники. Тепер про цю кризу відкрито говорить один із найвищих воєначальників НАТО. Для Заходу настав переломний момент: продовжувати стару модель захисту неба вже неможливо.
Про це в інтерв’ю Business Insider заявив сер Джон Стрінгер, заступник Верховного головнокомандувача союзних сил НАТО в Європі. За його словами, нові повітряні загрози дуже швидко руйнують традиційні підходи. Як наголосив Стрінгер, часи, коли можна було просто чекати розвитку подій і відповідати на кожну загрозу звичними засобами на кшталт швидкісних винищувачів та зенітних ракет, уже минули.
Війни в Україні та на Близькому Сході показують, що майбутні конфлікти можуть суттєво відрізнятися від тих, до яких звикли західні армії. Тривалий час Захід мав повний або майже повний контроль у повітрі, воюючи проти слабших противників. Однак тепер навіть невеликі гравці отримали доступ до дешевих безпілотників, які можна масово запускати для перевантаження систем ППО.
Стрінгер назвав це однією з «найбільших змін», перед якими постали західні армії. На його думку, тепер їм потрібен захист у масштабі. Західним силам доведеться «надолужувати» в окремих напрямах, а відповідь має «перебувати на правильній частині кривої вартості». Це означає, що далі не можна застосовувати перехоплювачі за мільйони доларів проти набагато дешевших загроз.
Як «найочевидніший приклад хибного підходу» Стрінгер навів використання американських ракет Patriot проти дронів типу «Шахед», якими оснащені іранські та російські сили. За його словами, це «нежиттєздатно». Дрон-камікадзе типу «Шахед» коштує орієнтовно від 20 до 50 тисяч доларів. Водночас перехоплювач Patriot Advanced Capability-3 оцінюється приблизно у 3,7 мільйона доларів, а запаси таких ракет виснажені та поповнюються занадто повільно.
Водночас Стрінгер підкреслив, що високотехнологічні ракети та літаки залишаються необхідними. Але поряд із ними потрібні і великі обсяги дешевших засобів захисту. За його оцінкою, спектр загроз охоплює все: від недорогих авіаційних систем і дронів з одного боку до балістичних ракет повітряного базування та гіперзвукової зброї з іншого.
Він також попередив, що ракети та дрони дедалі частіше становлять загрозу для територій, які раніше вважали безпечним тилом. Через це жодна країна Альянсу вже не може бути впевненою, що у разі великого конфлікту її територія залишиться недосяжною для ударів. Окрім того, НАТО доведеться змінювати підходи до управління повітряними операціями. Зокрема, командні центри можуть бути розосереджені на більшій площі, щоб зменшити їхню вразливість до атак.
Досвід воєн в Україні та Ірані свідчить, що противники готові поєднувати точну зброю з масовим застосуванням дешевих безпілотників, аби перевантажувати ППО. Для протидії такій загрозі потрібно створювати низьковартісну оборонну зброю, вироблену та застосовану в масштабі, яка доповнюватиме ракети-перехоплювачі вартістю в мільйони доларів. Саме у відповідь на цей виклик Німеччина, Франція, Італія, Польща та Велика Британія домовилися спільно розробляти нові недорогі автономні дрони.
Міністри оборони п’яти країн оголосили про запуск ініціативи LEAP — «Недорогі ефектори та автономні платформи». Її мета полягає у виробництві таких систем протягом року. Ця програма стала прямою відповіддю на уроки сучасних збройних конфліктів і має забезпечити масштабне виробництво доступних засобів захисту повітряного простору.
Невдалі результати навчань НАТО у Швеції, де українські безпілотники розгромили союзницькі підрозділи, виявилися не випадковістю, а ознакою системної проблеми. Країни НАТО «дуже зацікавлені» в інтеграції українських технологій, а ще більше — в українському досвіді. Висновок тут однозначний: держави Альянсу мають кардинально перебудувати та масштабувати свій дроновий захист, враховуючи уроки перемог українців над силами НАТО.
Українська ППО в середньому перехоплює близько 90% вхідних російських дронів і 80% крилатих ракет. Саме ці показники привернули увагу світу, особливо на тлі того, як іранські «Шахеди» та інша безпілотна зброя завдали значних втрат американським активам на Близькому Сході. За словами міністра оборони Михайла Федорова, виробництво дронів-перехоплювачів в Україні різко зросло: за перші чотири місяці 2026 року його обсяг уже перевищив увесь минулорічний показник.
