Кожна друга мережа АЗС в Україні відпускає бензин А-95 в меншому обсязі, ніж оплатив водій. Раніше нарікання викликала якість дизельного пального на українських заправках. Цього разу фахівці дослідили найпоширеніший вид бензину й отримали невтішні результати. Перевірка охопила як великі преміальні бренди, так і регіональних дискаунтерів.
Масштабне дослідження провів Інститут споживчих експертиз. Фахівці відібрали зразки А-95 на 18 мережах АЗС і доставили їх до акредитованої лабораторії. Там пальне виміряли мірним циліндром, перерахували густину та привели об’єми до температури відбору проб. Після цього мережі розподілили на три зони: зелену, синю та червону.
До зеленої зони увійшли шість мереж, які фактично дають водіям невеликий бонус. AMIC зафіксував 0,05% переливу, що становить приблизно 4 копійки на літрі. KLO «дарує» 0,60%, що відповідає 44 копійкам економії. PARALLEL та UKRNAFTA також відпускають А-95 з переливом — на 37 та 11 копійок на літрі відповідно. AVANTAGE 7 показав 0,45% або 33 коп./л. У всіх цих мережах додатково діють програми лояльності, що ще більше знижує реальну вартість.
До синьої зони, тобто в межах допустимого, потрапили SOCAR, 24/7 та PROLUX. Ці мережі відпускають пальне точно за чеком або не перевищують дозволений 0,5% недоливу.
Червона зона виявилася безпрецедентно великою: одразу дев’ять мереж недоливають понад норму.
На думку фахівців, такі показники свідчать не лише про проблеми з калібруванням колонок, а радше про свідоме бажання заробити на явищі, яке водій не може самостійно перевірити під час заправки.
Механізми недоливу прості, але приносять нечесним продавцям значні незадекларовані прибутки. Найчастіше використовують дві схеми. Перша — калібрування колонки з похибкою на недолив: законодавство дозволяє до 0,5%, однак фактично можна встановити будь-яке значення. Друга — спеціальний електронний пристрій, який фальсифікує показники як на колонці, так і в касовій системі. Такі «жучки» вмикаються та вимикаються мобільним телефоном, і виявити їх майже неможливо.
Як зазначив директор Інституту споживчих експертиз Юрій Чорнобривець:
Варто зазначити, що проблема недоливу не є виключно мережевою. Іноді керівництво окремих АЗС намагається таким чином компенсувати втрати на логістиці. Відповідальні мережі протидіють цьому за допомогою комплексу технічних та IT-засобів, однак, як показало дослідження, далеко не всюди такий контроль є ефективним.
Перевірки АЗС на відповідність нормам не є поодинокими. Раніше дизельне пальне на українських заправках також проходило лабораторний аналіз, і його результати викликали серйозні запитання до ринку. Тоді частина мереж також не відповідала встановленим стандартам, що свідчить про системний характер проблеми у сфері роздрібного продажу пального.
Минулого року фахівці також досліджували якість дизельного пального на різних АЗС і склали рейтинг мереж за цим показником. Такі дослідження формують важливу базу для споживачів і показують, що вибір заправки безпосередньо впливає на гаманець водія — незалежно від того, яке саме пальне він заливає.
